Справа № 22-ц-438/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Перегінець Л.В.
Суддя-доповідач Беркій О.Ю.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Томин О.О., Пнівчук О.В.,
секретаря Сідорука А.О.,
з участю представника ПАТ ’’Райффайзен Банк
Аваль’’ Ласійчука О.П., відповідача
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства ’’Райффайзен Банк Аваль’’ про забезпечення позову, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ’’Райффайзен Банк Аваль’’ на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2010 року в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ’’Райффайзен Банк Аваль’’ до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційній скарзі на дану ухвалу ПАТ ’’Райффайзен Банк Аваль’’ посилається на те, що з метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору було укладено договори застави автотранспорту. У зв’язку із невиконанням взятих на себе зобов’язань щодо повернення кредитних коштів було звернуто стягнення на предмет застави та відповідно до протоколів проведення аукціону по реалізації арештованого майна, дане майно реалізовано. Проте заборгованість по кредитних договорах не
погашена повністю і станом на 2.11.2010 року становить 908 783 грн. 15 коп. І дана сума
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-438/2011р. Головуючий у 1 інстанції Перегінець Л.В.
Категорія 27 Доповідач Беркій О.Ю.
заборгованості залишається не забезпеченою. Оскільки відповідач ігнорує вимоги банку щодо погашення заборгованості, тому в разі невжиття заходів щодо забезпечення позову існує реальна загроза непогашення кредиту.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони його відчуження до повного погашення кредитної заборгованості на все майно ОСОБА_4 в межах суми позову.
В судовому засіданні представник ПАТ ’’Райффайзен Банк Аваль’’ Ласійчук О.П. доводи апеляційної скарги підтримав по наведених вище мотивах.
ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечив, посилаючись на її безпідставність.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано обґрунтування та доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення захисту прав, свобод та інтересів позивача і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Однак такий висновок суду є невірним.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно з ч. 3 цієї ж статті види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ ’’Райффайзен Банк Аваль’’ звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 908 783 грн. 15 коп. Для забезпечення позову позивач подав заяву у якій просив накласти арешт на все майно в межах суми позову та заборонити відчужувати відповідачу все належне йому майно до повного погашення кредитної заборгованості.
Встановлено, що позивачем повністю реалізовано заставне майно, яке забезпечувало вимоги банку, однак заборгованість по кредитних договорах повністю не погашена і станом на 2.11.2010 року заборгованість відповідача складає 908 783 грн. 15 коп., а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та забороною відчужувати належне відповідачу майно, оскільки такі способи забезпечення позову передбачені законом, є співмірними заявленим позовним вимогам і їх невжиття дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог ПАТ ’’Райффайзен Банк Аваль’’ про стягнення заборгованості по кредитних договорах в сумі 908 783 грн. 15 коп.
Судова колегія не може погодитись із доводами відповідача про те, що кредитний договір був забезпечений заставами автотранспорту і відсутністю підстав для забезпечення позову, оскільки заставне майно повністю реалізовано.
За наведених обставин оскаржувана ухвала підлягає до скасування з постановленням нової ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4 в межах суми позову та забороною відчужувати належне йому майно.
Керуючись ст.ст. 151, 152, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ’’Райффайзен Банк Аваль’’ задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2010 року скасувати та постановити нову ухвалу.
Заяву ПАТ ’’Райффайзен Банк Аваль’’ задовольнити.
Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4, який проживає в АДРЕСА_1 в межах суми позову 908 783 грн. 15 коп. та заборонити ОСОБА_4 відчужувати все належне йому майно.
Ухвала остаточна і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуюча О.Ю. Беркій
Судді О.О. Томин
О.В. Пнівчук