Справа № 22-ц-404/2010
Категорія 57
Головуючий у 1 інстанції Лицур І.М.
Суддя-доповідач Беркій О.Ю.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Фединяка В.Д., Томин О.О.,
секретаря Сідорука А.О., Кіндрата В.П.,
з участю апелянта ОСОБА_2, його
представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Солуківської сільської ради, третьої особи: виробничий сільськогосподарський кооператив ’’Карпати’’ в особі ліквідатора ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому сільської ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду від 13 грудня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Долинського районного суду від 13 грудня 2010 року в позові ОСОБА_2 до Солуківської сільської ради, третьої особи виробничого сільськогосподарського кооперативу ’’Карпати’’ в особі ліквідатора ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому сільської ради відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Так, зазначає, що суд в рішенні посилається на те, що ним було придбано нерухоме майно, однак судом не враховано, що ним було придбано фактично будівельні матеріали,
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-404/2011р. Головуючий у 1 інстанції Лицур І.М.
Категорія 57 Доповідач Беркій О.Ю.
оскільки приміщення він мав намір розібрати. Проте, що він не мав намір використовувати приміщення пилорами і свідчить той факт що він не подавав заяви до сільської ради про надання йому земельної ділянки для обслуговування цього приміщення.
Крім того зазначає, що судом не враховано, що його договір купівлі-продажу є чинним, ніким не скасований і законодавством не встановлено жодного терміну для його реєстрації.
Судом було допитано свідка ОСОБА_5, які підтвердив його покази, однак в рішенні суду покази даного свідка не відображено взагалі.
В рішенні суду зазначено, що ліквідатором до сільської ради було подано заяву про визнання права власності на пилораму, виготовлений технічний паспорт та інвентаризаційний опис від 20.10.2009 року, однак це не відповідає дійсності, оскільки в самому рішенні виконкому не зазначено про інвентаризаційний опис.
Крім того, сільською радою прийнято рішення, при цьому відсутнє будь-яке посилання на закон та нормативні акти, які б дозволяли сільській раді приймати дані рішення.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали по наведених вище мотивах.
Представник Солуківської сільської ради та ліквідатор ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце судового розгляду належним чином були повідомлені.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 26 лютого 2010 року виконавчим комітетом Солуківської сільської ради визнано право власності на пилораму (шиферна плита) в АДРЕСА_1 загальною площею 344,5 кв.м. за виробничим сільськогосподарським кооперативом ’’Карпати’’ та зобов’язано Івано-Франківське ОБТІ видати свідоцтво на право власності на пилораму за ВСГК ’’Карпати’’.
Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення, ОСОБА_2 посилався на те, що даним рішенням порушено його права, як власника приміщення пилорами на підставі договору купівлі-продажу від 21 грудня 2007 року.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та випливає зі змісту наявної у матеріалах справи копії договору купівлі-продажу приміщення пилорами, у порушення ст.ст. 657, 334 ч.4 ЦК України вказаний договір нотаріально не посвідчувався, а також не проведено його державну реєстрацію.
Оскільки договір купівлі-продажу приміщення пилорами, укладений 21 грудня 2007 року між ВСГК ’’Карпати’’ в особі голови ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не має ніякої юридичної сили та не тягне за собою правових наслідків, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач у встановленому законом порядку права власності на приміщення пилорами не набув і оспорюваним рішення виконкому права ОСОБА_2 не порушено.
Відповідно до пп. 10 п. ’’б’’ ст. 30 Закону України ’’Про місцеве самоврядування в Україні’’ та п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року N 7/5, виконавчі комітети місцевих рад здійснюють реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані в межах відповідної території, з видачею свідоцтва про право власності.
Нормами чинного законодавства органам технічної інвентаризації надані повноваження щодо проведення та скасування державної реєстрації прав власності фізичних та юридичних осіб на нерухоме майно.
Отже, оскаржуване позивачем рішення винесено органами місцевого самоврядування у межах своїх повноважень, на підставі законів України, а тому не заслуговують на увагу доводи апелянта з цього приводу.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що ним було придбано фактично будівельні матеріали, оскільки приміщення він мав намір розібрати і наміру використовувати приміщення пилорами у нього не було, оскільки з копії письмового договору купівлі-продажу вбачається, що позивачем придбано саме приміщення пилорами, а не будівельні матеріали. Крім цього, ціль придбання приміщення пилорами в даному випадку правового значення не має.
Безпідставним є і посилання ОСОБА_2 на те, що договір купівлі-продажу є чинним, оскільки ніким не скасований і законодавством не встановлено терміну для його реєстрації, оскільки у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Долинського районного суду від 13 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Головуюча О.Ю. Беркій
Судді В.Д. Фединяк
О.О. Томин