Справа №  22-ц-393/2011  

Категорія  27       

Головуючий у 1 інстанції  Пулик М.В.  

Суддя-доповідач  Шишко А.І.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року                                                                                            м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

                                       Головуючого:              Шишка А.І.,

                                           суддів:                        Томин О.О., Фединяка В.Д.,

                                        секретаря:                    Сідорука А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за  позовом Публічного акціонерного товариства «ПЛЮС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними  договорами за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду від 17 грудня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рожнятівського районного суду від 17 грудня 2010 року задоволено позов і стягнуто з ОСОБА_2 113 722,43 грн. за кредитним договором  та судові витрати по справі.                 

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, недостатнім дослідженням обставин справи.  Суд розглянув справу без його присутності, що є безумовною підставою для скасування рішення суду. Зокрема, в рішенні суд посилається на не виконання ним умов кредитного договору, однак, не мотивує, на якій підставі ухвалив рішення про стягнення з нього суми заборгованості за ставкою 15-17% хоч у договорі зазначено 12%. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 08 квітня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 81970013 на суму 14 567,98 доларів США  з сплатою процентів у розмірі 12% річних, які зобов"язувався повернути в терміни, обумовлені договором. Цей кредит позивач одержав на придбання транспортного засобу.

_______________________________________________________________________________

Справа № 22-ц-393/2011 р.                                       Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.

Категорія            27                                                             Суддя-доповідач Шишко А.І.

Із змісту кредитного договору вбачається, що сторони погодили всі істотні його умови, як це передбачено ст.207 ЦК України і це узгоджується з вимогами ч.1 ст.638 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.ст.526, 530, 612 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк, а боржником є особа яка прострочила або не приступила до виконання зобов"язання.  Стаття 524 ч.2 ЦК України дає право сторонам визначити грошовий еквівалент зобов"язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" надання кредитів в іноземній валюті відноситься до валютних операцій, а згідно ст.5 цього Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США (інших іноземних валют) до національної валюти гривні тому          укладаючи такий договір позивач зобов"язаний був усвідомлювати, що курс гривні до долара США є не стабільним і може бути зміненим у будь який час, як  у сторону збільшення  так і в сторону зменшення, оскільки курс гривні до долара США встановлюється щоденно ( постанова  Правління Національного банку України №496 від 12 листопада 2003 року, якою затверджено Положення "Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів"). Отже, посилання апелянта, що банк неправильно визначив суму його боргу до уваги братися не можуть, оскільки дана обставина ним не доведена.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з»ясовано всесторонньо і повно та ухвалено  рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Керуючись ст.ст.  307, 308, 313,  314, 315  ЦПК України, колегія суддів, -  

у х в а л и л а :

Апеляційну   скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Рожнятівського районного суду від 17 грудня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:                                                                                                   А.І. Шишко

Судді:                                                                                                     О.О.Томин  

                                                                                                    В.Д.Фединяк