Справа № 22-ц-253/2011
Категорія 5
Головуючий у 1 інстанції Попович С.С.
Суддя-доповідач Шишко А.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Шишка А.І.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
секретаря: Довжинської Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 30 квітня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 квітня 2010 року задоволено позов і поділено між сторонами як спільну часткову власність будинковолодіння розташоване у АДРЕСА_1. Цим же рішенням визнано за ОСОБА_2 право власності на 438/1000 цього будинковолодіння вартістю 45954 грн.
Додатковим рішенням цього ж суду від 09 червня 2010 року зобов»язано ОСОБА_2 замурувати дверний блок з кімнати 2-5 площею 19,1 кв.м. у кімнату 1-3 площею19,6 кв.м. та зробити дверний проріз з кімнати 2-5 площею 19,1 кв.м. у кухню2-4 площею 10,7 кв.м.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, а провадження в справі закрити. Апелянт зазначає, що суд безпідставно не визнав за ним, як законним спадкоємцем, право на 2/3 спірного будинковолодіння та не присудив йому реально його частину. Суд безпідставно відмовляв у витребуванні доказів, які мали суттєве значення для правильного вирішення справи, не допитав свідка ОСОБА_4, який міг би підтвердити про наявність заповіту на частину цього будинковолодіння.
________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-253/2011 р. Головуючий у 1 інстанції Попович С.С.
Категорія 5 Суддя-доповідач Шишко А.І.
Вислухавши доповідача, апелянта, заперечення позивачки, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглядаючи даний спір суд першої інстанції цих вимог закону не дотримався.
Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 помер. Спадкоємцем після його смерті була дружина ОСОБА_6, яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті спадкоємцем є син ОСОБА_3, що підтверджується довідкою Першої Івано-Франківської держнотконтори від 22.02.2008р. № 1-18/1120/2.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у п. 27 Постанови від 30.05.2008 року № 7 отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст. 1296 ЦК є правом, а не обов’язком спадкоємця. Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Тому відмова ОСОБА_3 у присудженні спадкової частини майна, по мотивах наведених у рішенні суду, є незаконною, оскільки він є належним відповідачем по справі.
ОСОБА_7 15.06.2007р. подарувала позивачці належну їй 1/6 частину спірного будинковолодіння згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим № 409-Д. Таким чином позивачка є власником 1/3 частини цього будинковолодіння: 1/6 частини будинковолодіння згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 червня 1994 року реєстровий № 1Д-662, а 1/6 - згідно договору дарування від 15.06.2007р. реєстровий № 409-Д. Інші 2/3 частини належать відповідачу в порядку спадкування.
Дане будинковолодіння складається із житлового будинку, літньої кухні, двох сараїв, гаражу, вбиральні, трьох огорож та колодязя. Житловий будинок одноповерховий з мезоніном, складається з двох частин, обладнаних окремими входами. За час володіння будинком між сторонами склався певний порядок користування приміщеннями. Позивачка користувалася лівою частиною житлового будинку, а саме: приміщеннями № 2-1 – 2-7 та горищем, яке примикає до цієї частини. ОСОБА_5 користувався правою частиною, а саме приміщеннями № 1-1 – 1-7 та горищем, яке примикає до його частини. Обидві частини житлового будинку ізольовані з окремими входами. З господарських будівель на частині земельної ділянки позивачки знаходиться лише гараж. Всі решту господарські будівлі розташовані на земельній ділянці ОСОБА_5
Після смерті свого брата ОСОБА_9 ОСОБА_5 самовільно пробив дверний пройом з своєї кімнати 1-3 в кімнату 2-5, і замурував дверний пройом у кімнату 2-5 з кімнати 2-4. Добровільно поділитися спільним майном, уклавши з позивачкою угоду згідно вимог ст. 367 ЦК України відповідач відмовляється.
Оскільки поділ будинковолодіння за згодою співвласників є неможливим, а наявність спільної часткової власності перешкоджає їм належним чином утримувати будинок, сплачувати комунальні платежі, самостійно розпоряджатися своєю часткою будинковолодіння підлягає поділу.
Відповідно до Висновку № 75/12-09 експертного дослідження дійсна вартість будинковолодіння АДРЕСА_1 становить 181243 грн., поділ будинковолодіння технічно можливий. Варіант розподілу житлового будинку та господарських будівель наведено у Висновку.
Кожен із співвласників має свою частку відповідної вартості у житловому будинку та у господарських будівлях. Вартість 1/3 частки становить 60414 гривень, 2/3 часток – 120829 гривень.
Беручи до уваги розподіл часток між співвласниками, а також порядок користування будинковолодінням, який склався, та право власності на земельну ділянку суд вважає можливим поділ цього спільного майна в натурі.
Позивачці ОСОБА_2 слід присудити у власність у житловому будинку приміщення першого поверху 2-1 площею 7,7 кв.м., 2-2 площею 2,8 кв.м., 2-3 площею 5,1 кв.м., 2-4 площею 10,7 кв.м., 2-5 площею 19,1 кв.м., у мезоніні 2-6 площею 8,1 кв.м., 2-7 площею 13,4 кв.м. та горище (вхід з 2-6).
Відповідачу ОСОБА_3 присудити у власність у житловому будинку приміщення першого поверху 1-1 площею 12,8 кв.м., 1-2 площею 15,1 кв.м., 1-3 площею 19,6 кв.м., у мезоніні 1-4 площею 2,2 кв.м., 1-5 площею 5,3 кв.м., 1-6 площею 15, 5 кв.м., 1-7 площею 15,3 кв.м. та горище (вхід з 1-7).
З господарських будівель ОСОБА_2 присудити гараж літера «Д», огорожу №1 та частину огорож №2та №3, а ОСОБА_3- літню кухню літера «Б», два сараї літери «В» і «Ж», вбиральню літера «Г», частину огорожі №2 та колодязь №4.
Згідно ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а підставою для скасування рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Оскільки суд грубо порушив норми процесуального права і не присудив відповідачу належну йому частину спірного майна, то ухвалене судом рішення не може залишатися в силі.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 30 квітня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення. Позов задовольнити. Поділити будинковолодіння АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_2 виділити у власність у цілому у житловому будинку (літера А) приміщення першого поверху 2-1 площею 7,7 кв.м., 2-2 площею 2,8 кв.м., 2-3 площею 5,1 кв.м., 2-4 площею 10,7 кв.м., 2-5 площею 19,1 кв.м., у мезоніні 2-6 площею 8,1 кв.м., 2-7 площею 13,4 кв.м. та горище (вхід з приміщення 2-6), гараж (літера Д), огорожу №1, частину огорож №2 та №3, всього на суму 45954 грн., що складає 438/1000 частин будинковолодіння.
ОСОБА_3 виділити у власність у цілому у житловому будинку (літера А) приміщення першого поверху 1-1 площею 12,8 кв.м., 1-2 площею 15,1 кв.м., 1-3 площею 19,6 кв.м., у мезоніні 1-4 площею 2,2 кв.м., 1-5 площею 5,3 кв.м., 1-6 площею 15, 5 кв.м., 1-7 площею 15,3 кв.м. та горище (вхід з 1-7), літню кухню (літера Б), два сараї (літери В, Ж), вбиральню (літера Г), огорожу №2 та колодязь №4, всього на суму 110448 грн., що складає 562/1000 частин будинковолодіння.
Зобов»язати ОСОБА_2 замурувати дверний блок з кімнати 2-5 площею 19,1 кв.м. у кімнату 1-3 площею19,6 кв.м. та зробити дверний проріз з кімнати 2-5 площею 19,1 кв.м. у кухню2-4 площею 10,7 кв.м.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили
Головуючий: А.І. Шишко
Судді: О.В.Пнівчук
О.О.Томин