Справа № 22-а-55/2011
Категорія 10.3.1
Головуючий у 1 інстанції Гариленко В.Г.
Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів, судової палати в цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І..
Суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі про визнання неправомірними дії щодо невиплати підвищення до пенсії як дитині війни та нарахування щомісячної соціальної допомоги, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі на постанову Калуського міськрайонного суду від 02 липня 2009 року,-
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3, звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни і їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків пенсії за віком. В порушення вимог зазначеного закону їй відмовлено у виплаті передбаченої допомоги. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, положення ст. 6 Закону « Про державний бюджет» що призупиняли зазначені виплати, визнані такими що не відповідають конституції.
Просила визнати неправомірними дії відповідача і зобов’язати його здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити виплату їх за 2006-2008 роки.
Постановою Калуського міськрайонного суду від 02 липня 2009 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Калуському районі подало апеляційну в якій посилається на те, що рішення судом ухвалено з порушенням норм матеріального права. Хоча рішенням Конституційного
_______________________________________________________________________________ Справа № 22-а-55/2011 р. Головуючий у 1 інстанції: Гавриленко В.Г. Категорія 10.3.1. Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.
суду України від 09.07.2007 року визнано такими що не відповідають Конституції положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік і ст.6 Закону діє з 09.07.2007 року, однак жодного нормативного акту на виконання даних вимог не було прийнято, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищування, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати вказаний розмір.
Відповідно до п. 9 Положення «Про Пенсійний фонд України» кошти фонду використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Крім того законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст.6 Закону, так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування передбачає що мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності достатнього страхового стажу, визначеного законом, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішення Конституційного суду від 22.05.2008 року стосується положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік а постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, не визнавалася неконституційною.
Судом також не враховано, що позивачкою пропущено річний строк, для звернення до суду із зазначеним позовом
Просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки позивачка відноситься до кола осіб, які мають право на отримання даного підвищення до пенсії, то суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у виплаті доплати до пенсії.
До такого висновку суд першої інстанції дійшов виходячи із наступних підстав.
Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка відноситься до категорії осіб, відповідно до ст.6 цього Закону має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» , а «Законом України про державний бюджет на 2008 рік» дану статтю викладено в новій редакції.
Але Конституційний Суд України зупинення ст.6 Закону та викладення її в новій редакції визнав неконституційними своїми рішеннями від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року.
Тому суд визнав неправомірними дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії.
Судом першої інстанції перевірялись доводи відповідача з приводу пропуску, встановленого законом, строку звернення до суду і встановлено що позивачка дізналась про відмову в задоволенні її вимог 30 березня 2009 року і не пропустила зазначений строк, більше того відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до вимог ч.2, ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази. що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що постанова судом першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.197; 198; 200; 205; 207 КАС України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі відхилити.
Постанову Калуського міськрайонного суду від 02 липня 2009 року, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: В.А. Девляшевський
Р.Й. Матківський