Справа  № 1-542/10                                      Головуючий у 1 інстанції  Ющук О.С.

Провадження № 11/0390/ 170/11                Доповідач: Хлапук Л.І.         

Категорія   ч. 2 ст. 307   КК України                                                             

                                                   В И Р О К

                                       і м е н е м  У к р а ї н и

м. Луцьк                                                                                  22 березня 2011 року

          Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого-судді Хлапук Л.І.,

суддів  Матата О.В., Фідрі О.М.,

з участю прокурора Смолюка Б.С.,

підсудного ОСОБА_1,  

захисника - адвоката ОСОБА_2,

при секретарі Уманській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією   прокурора, який приймав участь у  розгляді справи, на вирок Луцького міськрайонного суду від 27 жовтня  2010 року, яким  ОСОБА_1    ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець і житель АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий,  судимий 2 лютого 2004 року Луцьким міським судом Волинської області  за ч.2 ст. 189, ч.4 ст. 186, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 1 лютого 2008 року, -

засуджений за ч.1 ст. 307 КК України  з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

          На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві  приватної власності майна.

          Запобіжний захід ОСОБА_1, залишено попередній - тримання під вартою.

          Строк відбуття покарання  ОСОБА_1 постановлено рахувати з 11 березня 2010 року.

          Стягнено з ОСОБА_1   в доход держави 345грн. 18 коп. судових    витрат за проведення експертиз по справі.

          Вироком вирішено долю речових доказів та арештованого майна.

                                                  в с т а н о в и л а:

          Даним вироком  ОСОБА_1  визнаний винним та засуджений за те, що незаконно, з метою збуту,   придбав в невстановленому місці і в невстановлений час наркотичний засіб –бупренорфін,   переніс   до себе додому в квартиру АДРЕСА_1, м. Луцька, де  зберігав. А об 11 год. 30хв. 1 березня 2010 року в цій квартирі незаконно збув ОСОБА_3 за 100 грн.  1 таблетку з 0,0002 гр. даного наркотичного засобу.

          Близько 12 год.30 хв. 11 березня  2010 року в тій же квартирі повторно незаконно збув ОСОБА_3 за 100 грн. 1 таблетку з 0,0002 гр. бупренорфіну.

          Крім того,   з метою збуту, продовжував незаконно зберігати  в себе дома ще 1 таблетку з 0,0002 гр. бупренорфіну, яку було виявлено і вилучено о 14 год. 11 березня 2010 року.  

          Не оспорюючи доведеності вчинених ОСОБА_1 злочинів і кваліфікацію його дій,  в  своїй апеляції на даний вирок   помічник прокурора м. Луцька, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, посилається на призначення  підсудному  надто м'якого покарання, без врахування тяжкості і суспільної небезпеки вчиненого, особи  винного та обтяжуючої покарання обставини –рецидив злочинів.

          Вказує на відсутність підстав для застосування ст. 69 КК України. Просить вирок скасувати і постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 307 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 307 КК України –у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна та за сукупністю вчинених злочинів –у виді 8 років позбавлення волі   з конфіскацією   належного йому майна.

        Захисник ОСОБА_2 в своєму запереченні на дану апеляцію вважає справедливим призначене ОСОБА_1 покарання. Зазначає безпідставне врахування судом як обтяжуючу обставину –рецидив злочинів.  Посилаючись на вчинення підсудним   злочину в сфері обігу наркотиків  вперше, признання і розкаявся у скоєному та незадовільний стан його здоров’я, просить вирок залишити без зміни.

          Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку і доводи апеляцій,   прокурора, який частково підтримав апеляцію, прохаючи скасувати вирок та винести новий, яким обрати ОСОБА_1 покарання  у виді 6 років позбавлення волі, підсудного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які  прохали залишити вирок без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до  часткового задоволення.

          Висновок суду про доведеність незаконного придбання з метою збуту ОСОБА_1  наркотичного засобу, зберігання   та повторний його збут   відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на зібраних і досліджених в судовому засіданні доказах і    ніким не заперечується.

          Його дії   правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307КК України.

          Згідно ст.ст. 65, 69 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь суспільної небезпеки  вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і перевиховання. А більш м’яке ніж передбачене законом покарання, може бути призначене з врахуванням особи винного, за наявності кількох пом’якшуючих обстави, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

          Даних вимог закону. на думку судової колегії, суд першої інстанції не виконав при призначенні ОСОБА_1 покарання.

          Як вбачається з вироку,  суд в обґрунтування свого рішення  про призначення даному підсудному покарання нижче нижчої  межі встановленої законом,   поклав незначну кількість наркотичного засобу, який той придбав, поганий стан здоров’я.  

          Однак жодної пом’якшуючої покарання обставини, яка б істотно знижувала ступінь тяжкості вчинених злочинів, не навів.

          В повній мірі не враховано суспільну небезпеку вчиненого,  особу винного, який після звільнення з місць ув’язнення за попередні злочини не став на шлях виправлення.

          За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_1    є надто м'яким і таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі винного. Тому в частині призначеного йому покарання  вирок скасовує та постановляє   новий.

          Призначаючи ОСОБА_1 покарання, колегія суддів судової палати у відповідності з ст. 50, 65 КК України враховує те, що вчинені ним злочини є тяжкими,  обтяжуючу  покарання обставину - рецидив злочинів, що свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення, особу винного, який негативно характеризується через зловживання спиртними напоями, наркотиками, порушення громадського порядку. Пом’якшуючими обставинами колегія вважає збут незначної кількості наркотичного засобу, признання і розкаяння підсудного у вчиненому, сприяння слідству.

          При цьому не бере до уваги посилання захисника ОСОБА_1  на тяжкий стан здоров’я підсудного, що  перешкоджає тому відбувати покарання в місцях позбавлення волі. Таке твердження є голослівним. Крім того, наявні у підсудного хвороби пов’язані із зловживанням ним наркотичними засобами та алкоголем.

          Разом з тим, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що майже максимальне покарання, передбачене ч.2 ст. 307  КК України, яке прохає призначити підсудному прокурор, не відповідає характеру вчиненого злочину, особі винного.

          Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів судової палати, -

                                               з а с у д и л а :

          Апеляцію  помічника прокурора м. Луцька, який приймав участь у розгляді справи, задовольнити частково.  

          Вирок Луцького міськрайонного суду від 27 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання скасувати.

          Призначити  ОСОБА_1 за ч. 1 ст.307 КК України покарання 3 (три) роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 307 КК України –5  ( п’ять) років   позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

          На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш  суворого  покарання  більш  суворим  остаточно ОСОБА_1 призначити  покарання 5 (п’ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві  приватної власності майна.

          В решті вирок залишити без зміни.

          Вирок може бути оскаржений до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги чи подання  через апеляційний суд Волинської області, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.  

          Головуючий                                                                                     Л.І.Хлапук

          Судді                                                                                                 О.В. Матат

                                                                                                                   О.М. Фідря