АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-996/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Ліхтанська Н.П.

                                                                                    Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ   

29 березня 2011 року                                                                                      м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

         головуючого:        Онищенка Е.А.

         суддів:                   Ломейко В.О.

                                        Маловічко С.В.

         при секретарі        Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 вересня 2008 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжгаз»в особі Бердянського управління по газопостачанню та газифікації до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за використаний природний газ,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2008 року ВАТ «Запоріжгаз»в особі Бердянського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за використаний природний газ.

В позові зазначено, що відповідачі у складі 3-х осіб проживають в АДРЕСА_1 і для побутових потреб використовують природний газ, який є власністю держави. Відповідно до вимог "Правил надання населенню послуг з газопостачання", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 9.12.1999р. відповідачі, як споживачі газу зобов'язані здійснювати оплату за газ до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Проте за період з 01.01.2001 р. по 01.03.2008 р. відповідачі оплату за газ не здійснювали, у зв’язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1814,08грн. Оскільки в добровільному порядку відповідачі відмовляються погасити заборгованість просили стягнути з відповідачів на користь ВАТ «Запоріжгаз»в особі Бердянського управління по газопостачанню та газифікації борг за спожитий газ у розмірі 1814,08 грн.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 вересня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з відповідачів  на користь філії ВАТ "Запоріжгаз" - Бердянського управління по газопостачанню та газифікації заборгованість за спожитий природний газ в сумі 1814грн.08 коп., а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30грн., а всього в сумі 1844,08грн. в солідарному порядку.

Стягнуто з відповідачів держмито на користь держави в сумі 51 грн. в солідарному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, стягнути з позивача судові витрати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України  суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд  першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Запоріжгаз»суд першої інстанції  виходив з того що, відповідач ОСОБА_3, як власник будинку, так і члени його сім’ї інші відповідачі  у відповідності зі ст.ст. 64,65,67,68 ЖК України нарівні несуть обов’язки за спожиті  витрати по квартирній платі та комунальним услугам.

В обґрунтування рішення , районний суд помилково зазначив ст.ст. 64,65,67,68 ЖК України , але , правильно виходив з положень ст.ст.18,20  Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року які передбачають обов’язок споживача сплачувати житлово-комунальні послуги у строки , які  встановлюються договором або Законом.    

Крім того суд не послався на ст.ст.160, 162 ЖК України, яка узгоджується з положеннями ст.ст. 64,67,68 ЖК України,  хоча фактично виходив з цієї норми матеріального права, при вирішенні питання про стягнення з членів сім’ї власника, суми боргу.  Цей недолік є формальним і у відповідності з ч.2 ст. 308 ЦПК України не може вплинути на правильне по суті рішення.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_2. З ним проживають як члени його сім’ї інші відповідачі, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ( а.с. 7).

За період з 01.01.2001 року по 01.03.2008 року за вказаною адресою утворилась заборгованість за спожитий природний газ у сумі 1814 грн. 08 коп. з урахуванням пільг відповідача, як педагога, який працює у сільській місцевості , у розмірі 21 кв.м.  опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні ( будинку ) і має право на знижку плати, і додатково 10,5 кв. м. на сім’ю –11 куб. метрів природного газу на 1 кв. метр площі на місяць в опалювальний період.   

Тобто при нарахуванні заборгованості позивачем зарахована пільгова норма в розмірі 346 м.куб, що підтверджується копією особистого рахунку.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачів суми заборгованості за спожитий  природний газ  в розмірі 1814 грн. 08 коп.

Посилання апеляційної скарги на неправильність зарахування пільг є безпідставним, оскільки на підтвердження цих заперечень відповідачем не надано будь яких доказів. Посилання в скарзі на строк позовної давності є також безпідставним, оскільки при розгляді справи у суді першої інстанції відповідач на вимогу ч.3 ст. 267 ЦК України заяву таку не зробив, що й підтвердив в ході розгляду апеляції. Апеляційний суд за таких обставин позбавлений права давати оцінку цьому  питанню відносно положень статей. 261,262,263,264 ЦК України.

Таким чином ці та інші доводи апеляційної скарги обґрунтованими або суттєвими  не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду  постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

                       УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 вересня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України  протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: