Справа № 2-а-1514/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 21 березня 2011 року   року                                       м. Тульчин Вінницької області

Я, суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, неправомірними та зобов’язання виплатити дане підвищення до пенсії,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

   ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, неправомірними та зобов’язання виплатити дане підвищення, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач, є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонеркою, пенсію отримує за віком. Позивач є дитиною війни і має право на соціальний захист передбачений  Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року. Згідно  ст.. 6 даного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В зв’язку з цим, позивач звернулася до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про здійснення їй перерахунку та виплати вищезазначеного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни. Управління ПФУ у Тульчинському районі дало позивачу відповідь, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50% надбавки, встановленої для учасників війни, в зв»язку з тим, що позивачу не встановлена група інвалідності, надбавка до пенсії в 2007 році не призначалась.  У 2008 році відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008-2010 роки” „...дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”, відповідно до Закону призначена надбавка для дітей війни в розмірі: з 01.01.2008 року –47,00 грн., з 01.04.2008 року –48,10 грн., з 01.07.2008 року –48,20 грн., з 01.10.2008 року 49,80 грн..

    Позивач вважає, що вищезазначене підвищення до пенсії, як дитині війни, виплачується у розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року.

   Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

   Просить суд визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, протиправними. Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області, починаючи з 24.07.2010 року, здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно, відповідно до ст.. 6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

       Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивач, є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить її паспорт серії НОМЕР_1, виданий Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 08.04.1998 року. Пенсію отримує за віком,  і є дитиною війни, про що свідчить її пенсійне посвідчення НОМЕР_2, видане 22.05.1997 року.

      Згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року  дитиною війни вважається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Таким чином, позивач, будучи громадянином України та ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни і тому має право на соціальний захист передбачений  Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року. Згідно  ст.. 6 даного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       В зв”язку з цим, позивач звернулася до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року.

30.12.2010 року управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області відмовило позивачу у перерахунку підвищення до пенсії.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких вказав, що позов ОСОБА_1 не визнає. В запереченнях вказує, що відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі, встановленому для учасників війни. Відповідач в запереченні вказує, що всі нарахування пенсій проводить відповідно до чинного законодавства.

         Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року №489-V”, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV.

          Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням ст.111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

           Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни –10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Згідно Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року Положення п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

         Вищезазначеним Рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

          Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.    

          Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

      Відповідно до ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа  дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

         На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 183-2 КАС України, суд, -

                                                                       ПОСТАНОВИВ:

           Позов задоволити повністю.

           Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо  відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, неправомірними.

          Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року,  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та виплачувати його щомісячно, починаючи з 24.07.2010 року, виплативши заборгованість з 24.07.2010 року по теперішній час.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

            Постанова суду підлягає негайному виконанню.

            Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії.

            Постанова суду є остаточною крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя: