Справа  № 3-136

                                                                                                                                                               2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

15.03.2011 р.                                                                                                                                  смт. Веселе

Суддя Веселівського районного суду Запорізької області Нагорний А.О., розглянувши матеріали  адміністративної справи, яка надійшла з Державної податкової інспекції у Веселівському районі  Запорізької області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, керівника ФГ «Обрій», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 Запорізької області, адміністративному стягненню протягом року не піддавався, за ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні  правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Веселівського районного суду Запорізької області з Державної податкової інспекції у  Веселівському районі Запорізькій області  надійшли  матеріали  адміністративної  справи  про  притягнення  до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КпАП України.

У протоколі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до  адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КпАП України посадовими особами Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізькій області зазначено, що під час перевірки ФГ «Обрій», код ЄДРПОУ 20503737, юридична адреса: АДРЕСА_1 Запорізької області, було встановлено порушення: ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 51 205 грн., недоутримання податку з доходів фізичних осіб за 2008-2010 роки в сумі 2 090,79 грн.

В результаті цього було порушено: пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 11.29 ст. 11  Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями; п. 1.1 ст. 1, п. 1.3 ст. 1, пп. 4.3.22 п. 4.3 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.7.4 п. 9.7 ст. 9, п. 9.12 ст. 9, пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України № 889-ІV від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами та доповненнями.

Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КпАП України кваліфіковані вірно.  

Суд, вивчивши та дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, а також  відповідно до ст. 280 КпАП України, з'ясувавши обставини, що мають значення  для  правильного  вирішення  справи, приходить   до висновку про можливість застосування вимог ст. 22 КпАП України, якою передбачено, що при  малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений  вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності  і  обмежитись  усним  зауваженням  з наступних підстав.

При  вирішенні   питання  про  застосування  положень  ст. 22  КпАП  України, суд  також  вирішує  з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у  кримінальних  справах  Верховного  Суду України  та  Управління  узагальнення  судової  практики  Верховного Суду  України   щодо  розгляду  судами  справ  про адміністративні правопорушення, де зазначено, що визначення малозначного правопорушення  законодавчо  не  закріплено.

У кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи  з  того, що  його  наслідки  не  представляють  суспільної  шкідливості, не  завдали  або не  здатні  завдати  значної  шкоди  суспільним  або  державним  інтересам, правам  та  свободам  інших  осіб.

Встановлення зауваження, як заходу впливу, дає підстави говорити про невідворотність  реагування на кожне правопорушення, хоча це  не  є  заходом  державного  примусу  та  адміністративним  стягненням.

По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого  протиправного  діяння  виходячи  із  засад  гуманності, хоча  саме  по собі  це  діяння як  під  час  вчинення, так  і  під  час  звільнення  від  відповідальності, залишається  правопорушенням.

Висновки щодо малозначності діяння обгрунтовуються наявністю пом'якшуючих обставин, зокрема, щирим каяттям винного, вчинення адміністративного правопорушення уперше, а також відсутністю суспільної шкідливості вчиненого діяння правопорушника та наявністю доказів, що підтверджують наведене.

У судовому засіданні з даних, які містяться у адміністративному матеріалі встановлено, що ОСОБА_1 протягом року адміністративному стягненню не піддавався, суспільно шкідливі наслідки  вчиненого діяння відсутні.

Таким  чином, враховуючи  викладене  та  оцінюючи  докази,  суд  вважає  за  необхідне  за  скоєння   адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КпАП України, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушень, обмежившись усним зауваженням, що, по переконанню суду, буде сприяти виправленню та попередженню скоєння ним в подальшому нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. 221, 283-284, 287, 22 КпАП України, суддя  

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КпАП України, звільнити у зв'язку із малозначністю правопорушень, обмежившись усним зауваженням.  

Копію постанови направити для відома начальнику Державної податкової інспекції у Веселівському  районі  Запорізькій  області та  ОСОБА_1  

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                                                           А.О. Нагорний