Справа № 2а-85/2007 p.
ПОСТАНОВА
Іменем України
6 лютого 2007 р. ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
в складі: головуючого судді Берегового О.Ю.
при секретарі Нечипорук Т.В.
Розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Тульчині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, мотивуючи свої вимоги тим, що вона являється учасником Великої Вітчизняної війни, про що має офіційне посвідчення, і тому, відповідно до ст. 14 ч. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй щорічно до 5-го травня, повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, як учаснику війни.
Однак, всупереч вимогам даного закону, та Конституції України, призначена грошова допомога, їй за 2004, 2005, 2006 роки виплачувалась не в повному обсязі.
У 2004 році, кошти їй виплачені взагалі не були, у 2005 р. та 2006 р. виплачено по 50 грн. в рік .
Мінімальна пенсія за віком у 2004 р. відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.03. № 1058-IV була встановлена у розмірі 92,45 грн.
У 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12.2004р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2005р." її розмір складав 332 грн.,, а у 2006 році становить -359 грн., тому у відповідності з положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", їй згідно розрахунків, мало бути виплачено у 2004 р. - 92,45 грн. х 3 = 277,35 грн. грошової допомоги, у 2005р. - 332,00 грн. х 3 = 996,00 грн., у 2006 р. - 359,00 х 3 = 1077,00 грн.
2
Всього позивачці мали виплатити 2350, 35 грн.
Поскільки у 2004 році, їй не виплачено нічого, а у 2005 та 2006 роках виплатили по 50 грн. в рік, заборгованість становить - 2245,35 грн. разової грошової допомоги, і посилаючись на наведені обставини, просить суд, стягнути з відповідача зазначену суму коштів.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і попросила стягнути з відповідача на її користь 2245,35 грн. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни.
Представник відповідача Пєтрунько С. О. позов визнав.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Позивачка - ОСОБА_1, являється учасником Великої Вітчизняної війни, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1, виданого 05.02.1998 року управлінням праці та соціального захисту населення Тульчинської РДА, а тому, згідно ст. 14. ч. 5 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » має право на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, яка має виплачуватися в строк до 5-го травня відповідного року.
Як випливає з пояснень позивачки, їй в 2004 році, кошти не виплачені взагалі, а в 2005,2006 роках зазначена допомога виплачена у розмірі по 50 грн. в рік.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03. № 1058-IV мінімальна пенсія за віком у 2004 р. була встановлена у розмірі 92,45 грн. У 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12г2004р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2005р." її розмір складав 332 грн., а у 2006 році - 359 грн.
Таким чином, у відповідності з положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивачці мало бути виплачено у 2004 році - 277, 35 грн., у 2005 роіці - 996,00 грн.., а у 2006 році- 1077,00 грн., що загалом мало складати 2350,35 грн.
Так-як частину коштів, в сумі по 50 грн. за 2005 та 2006 роки, позивачка отримала, суд дійшов до висновку, що позивачці безпідставно не виплачено - залишених виплаті, як учаснику війни - 2245,35 грн. разової щорічної грошової допомоги, і вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", якими обмежено виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій - визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) Рішенням Конституційного Суду України N 20 - рп / 2004, від 01.12.2004 p., наслідком чого, згідно ч.2 ст. 152 Конституції України є втрата їх чинності.
Згідно ст. 22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » та відповідно до п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито», идзивач підлягає звільненню від сплати судового збору, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.14 ч.5 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », Рішенням Конституційного
3
Суду України N 20 - рп / 2004 від 01.12.2004 p., ст. 11, 71, ч.3 ст.72, ст. 159, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1 - 2245,35 грн. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни.
З Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, стягнути в прибуток держави - 51 грн. судового збору
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Рішення вступило в законну силу 16 лютого 2007 року.