Справа №   2а-67

ПОСТАНОВА

Іменем України

8 лютого 2007 р.   ТУЛЬЧИНСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

в складі:   головуючого судді                                                          Берегового О.Ю.

при секретарі                                                                                   Нечипорук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як особі, прирівняній до інваліда війни 1-ї групи,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як особі, прирівняній до інваліда війни 1-ї групи, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється особою, прирівняною до інваліда війни 1-ї групи, про що має офіційне посвідчення, і тому, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5-го травня, повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком.

Однак, всупереч вимогам даного закону, йому з посиланням на Закони України " Про державний бюджет України" за відповідні роки зазначена допомога виплачувалася не в повному обсязі, без урахування розмірів мінімальних пенсій, які встановлювалися в 2004 - 2005 роках, а саме: у 2004 р. йому було виплачено 120 грн., у 2005 р. - 400 грн.

Разом з тим, оскільки мінімальна пенсія за віком у 2004 р. відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.03. № 1058-IV була встановлена у розмірі 92,45 грн., а у 2005р., відповідно до Законів України « Про внесення змін до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 23.12.2004р. № 2291- IV, та Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2005р." її розмір складав 332 грн., то у відповідності з положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", йому згідно його розрахунків, мало бути виплачено у 2004р. - 462,25 грн. ( 92.45 грн. X 5 як учаснику бойових дій) грошової допомоги, у 2005р. - 3320 грн. ( 332.00 грн. X 10 як інваліду 1 гр.інв.).

В зв'язку з цим, вважає, що за 2004 - 2005 роки йому не доплачено 3382 грн. 25 коп. разової грошової допомоги, і посилаючись на наведені обставини, просить суд, стягнути з відповідача зазначену суму коштів.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача Петрунько С. О. позов визнав.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позивачу безпідставно не виплачено 3382 грн. 25 коп. разової щорічної грошової допомоги, і вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », Рішенням Конституційного Суду України N20-pп/2004 від 01.12.2004 p., ст. 11, 71, ч.3 ст.72,ст. 159,163   КАС України, суд,-

2

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 3382 грн. 25 коп. недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як особі, прирівняній до інваліда війни 1-ї групи.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення на користь держави 51 гривню судового збору.

Постанова суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області.

Постанова суду вступила в законну силу 19 лютого 2007 року.