Справа № 2-а-607,  2011 р.                   

                                                      П   О   С   Т   А   Н   О    В   А

                                                                 іменем  України                                   

22 лютого  2011  року                                                                          місто Ніжин

          Ніжинський  міськрайонний  суд  Чернігівської області в складі:                                                    головуючого судді Марченко  М.М.

          Розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним  позовом  ОСОБА_1  до  управління  Пенсійного фонду  України в місті Ніжині Чернігівської  області про поновлення  пропущеного  строку для  звернення до адміністративного  суду  та стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги  «дітям війни», -

                                                       в   с   т   а   н   о   в   и   в :

          02.02.2011 року  за вх.№ 3026 позивачка   ОСОБА_1  звернувся в  суд  з позовом до  управління  Пенсійного фонду  України в місті Ніжині Чернігівської  області про поновлення  пропущеного  строку  для  звернення  до адміністративного  суду  та стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни». В позові  ОСОБА_1 зазначає, що вона   є дитиною війни  і  згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни"  (далі  Закон)  їй  повинна виплачуватись  щомісячна  соціальна державна допомога  у  розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У  2006 році та до  09 липня  2007 роках така допомога їй  не виплачувалась. Просить  відновити  пропущений  строк  для  звернення  до суду за захистом  порушених прав, свобод та інтересів  з 09  липня 2007 року та по теперішній час; визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати їй щомісячної  соціальної допомоги з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року належні їй  як «Дитині війни»;  зобов»язати  УПФУ в місті  Ніжині  Чернігівської області здійснити   перерахунок  та виплатити   їй надбавку до пенсії, з урахуванням її  підвищення на 30 %  мінімальної пенсії  за віком,  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний   захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31  грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 31  грудня 2010 року  шляхом перерахвання  на її  адресу.

          Так як по справі 04  лютого 2011 року відкрите скорочене провадження, судове засідання по справі не проводиться,  а  справа розглядається суддею одноособово.

          В запереченні відповідач  управління  Пенсійного фонду  України  в місті Ніжині Чернігівської  області від 18.02.2011  року  за  вх. № 5009 зазначив, що позивачка має статус дитини війни і відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист  дітей  війни» має право на підвищення пенсії в  розмірі  30 %  мінімальної пенсії за віком, проте Управління ПФУ в м.Ніжині Чернігівської області діє лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які здійснюються за рахунок коштів державного   бюджету  України. З 01.10.2008 року  і  по теперішній  час позивачці, яка має  статус «діти війни»,  виплачується надбавка  в  розмірі 49 грн. 80 коп. З   огляду  на  це  відповідач вважає, що з його боку не було допущено незаконних дій, про які вказано в позові. У запереченнях відповідач зазначив, що управління ПФУ в м. Ніжині діяло у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Позивачка  відповідно до ч.2  ст.99 КАС України  пропустила  шестимісячний  строк для  звернення  до суду щодо   вимог про виплату надбавки  до пенсії «дітям війни» за період 09.07.2007 року по 04.08.2010 року  без поважних  причин, тому  строк поновленню  не підлягає. Просить в задоволенні  позовних вимог ОСОБА_1, пред"явлених до управління  Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області, відмовити в повному  обсязі.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючих висновків.

          Позивачка    ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус  дитини  війни,  що   надає   їй     право    на     отримання     державної   соціальної підтримки, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

          Відповідно   до   ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни"   дітям війни

                                                               -         2        -

пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не  допускається  звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції. Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

          Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 р.

          У 2009  та у 2010 роках дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету  Міністрів  України.

          З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління  перерахунку пенсії позивачці в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2009 та 2010 роках не здійснювало, а також не проводило виплату. За таких обставин суд вважає, що дії відповідача є неправомірними  щодо не  нарахування надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          З заперечення  вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачці  як дитині війни, підвищення до пенсії з  01 жовтня  2008 року  і  по теперішній час в розмірі  49 грн. 80 коп.           Враховуючи    наведене,   суд   дійшов   висновку, що   дії    відповідача     щодо    невиконання  законодавчо визначеного обов'язку нарахування та виплати  надбавки до пенсії позивачці як дитині війни   у розмірі, встановленому ст. 6 Закону №2195-IV  є незаконними за період в межах строку позовної давності, визначеної ст. 99  ч.2 КАС України.

          Вирішуючи   вимоги   позивачки   про   стягнення    невиплаченої   суми, суд   керуючись ст. 11 ч.2  КАСУ   виходить   за   межі    заявлених   вимог   для    повного  захисту прав позивачки  і вважає необхідним зобов'язати відповідача нарахувати  та виплатити суму надбавки    враховуючи, що ця  сума не нарахована в повному обсязі.

          Доводи відповідача про відсутність коштів для  соціальних  виплат у відповідності до ст. 6 ЗУ № 2195-1У  до уваги судом не приймаються.

          Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх  прав,  свобод  чи  інтересів. Позивачка   про  свої  порушені  права  знала  понад зазначеного строку, оскільки отримувала допомогу в меншому розмірі протягом багатьох років, а до суду звернулася   тільки 02  лютого  2011 року.                                                                      

          Наслідки   пропущення    строків   звернення    до   адміністративного суду встановлені    

статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позовних вимог без

                                                                      -        3         -

розгляду. У відповідності  до  зазначеної статті суд своєю ухвалою від 22  лютого  2011 року залишив вимоги  які виходять за межі 6-ти місячного строку без розгляду.           

          На підставі  викладеного  суд вважає можливим   визнати  протиправними дії  управління  Пенсійного фонду  України  в місті  Ніжині  Чернігівської області  щодо невиплати ОСОБА_1   щомісячної  соціальної допомоги  з 02  серпня 2010 року  по 31  грудня 2010 року як дитині війни;  зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті  Ніжині  Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  за період  02  серпня 2010 року по  31  грудня   2010 року  надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 р., з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

          Згідно  абзацу 9 ч.1 ст. 256 КАС України негайно  виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого  провадження, тому  вказана постанова підлягає негайному  виконанню.

          Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст . ст. 11,  69 - 71,  99,  100,  158,  159,  160,  161,  162,  163,  167, 256   КАС України, суд –

                                         п    о    с    т    а    н    о     в    и    в    :

          Визнати  протиправними дії  управління  Пенсійного фонду  України  в місті  Ніжині  Чернігівської області  щодо невиплати ОСОБА_1  щомісячної  соціальної допомоги  з 02  серпня 2010 року  по 31  грудня 2010 року як дитині війни.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті  Ніжині  Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  за період  02  серпня   2010 року по 31  грудня 2010 року  надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 р., з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

          Вказана постанова  підлягає  негайному  виконанню.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

                                        Суддя