У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних і адміністративних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого: судді ? Малько О.С.
суддів: Ковальчук Н.М., Собіни І.М.
секретар судового засідання: Колесова Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду від 12 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов?язання вчинити певні дії, ?
встановила:
Постановою Березнівського районного суду від 12 жовтня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області в нарахуванні ОСОБА_2 пенсії як інваліду ІІ групи захворювання, пов?язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що нараховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров?ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області нарахувати і виплачувати ОСОБА_2 пенсію як постраждалому від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду ІІ групи захворювання, пов?язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що нараховується, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову щомісячну пенсію за шкоду, заподіяну здоров?ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
В поданій на постанову суду першої інстанції апеляційній скарзі відповідач вказує, що згідно із матеріалами пенсійної справи пенсію по інвалідності ОСОБА_2 призначено відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії та інвалідом II групи захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” до статей 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров?ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Місцевий суд правильно виходив з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, а висновок, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбаченої ст.ст. 50, 54 Закону України 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, є обгрунтованим.
Положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
справа № 22-а-61 суддя в 1 інст. - Мельник В.Я.
суддя-доповідач - Малько О.С.
За наведеного місцевий суд прийшов до правомірного висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Постанова місцевого суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст. 206, ч.10 ст.183-2, ст. 254 КАС України, колегія суддів, ?
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області відхилити.
Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 12 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді: