Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  11-211/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Франько

Категорія - 5        Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.03.2011  колегія суддів судової  палати  з розгляду кримінальних справ  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :

                       головуючого судді -              Медведенка Ю.С.,

                                              суддів -            Широкоряда Р.В.,  Гончара В.М.

                      за участю прокурора -            Єщенко О.П.,

                                              засудженого –ОСОБА_2,

                                              захисника  -     ОСОБА_3,                                       

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Олександрійського міськрайонного суду  Кіровоградської  області  від  28 грудня 2010 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Олександрії Кіровоградської області, росіянина, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, маючого двох неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2 не судимого,

засуджено  за   ч.1 ст.122 КК України  на 2  роки  позбавлення волі;

Стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_2, 11439 грн., на відшкодування завданої шкоди, та 2094 грн., 75 коп., на користь Міської лікарні №1 м.Олександрії витрат на стаціонарне лікування потерпілої.

Вказаним вироком ОСОБА_2, визнано винним та засуджено за умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, а саме за  те, що Він, 03.08.2009 року біля 20-30 годин в за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_1, під час сварки із колишньою дружиною, ОСОБА_2, наніс їй чисельні удари кулаками по тілу. Після чого, обхопивши ОСОБА_2 руками в області передпліччя, підняв її та різко поставив на підлогу, при цьому пригнувши її тіло вперед, в результаті чого спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді згинально-компресійного перелому 10-го грудного хребця, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії середньої тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров’я понад 21 добу.  

В зміненій апеляції на вирок: засуджений ОСОБА_2, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині за ч.1 ст.122 КК України визнав в повному обсязі, не оспорюючи  юридичну кваліфікацію  вчиненого злочину, просить змінити вирок  і  пом’якшити  йому  міру  покарання, та застосувавши ст.75 КК України призначити покарання не пов’язане з позбавленням волі, вказуючи на те,  у вчиненому щиро розкаявся, на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, частково відшкодував завдані збитки.

Також користуючись своїм правом, відкликав апеляцію свого захисника, адвоката ОСОБА_4  

Заслухавши доповідача,  в дебатах:

Засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою змінену апеляцію,  прокурора, який просить суд залишити вирок Олександрійського міськрайонного суду від 28.12.2010 року без зміни, а апеляції засудженого без задоволення,  захисника ОСОБА_3,  який підтримав змінену апеляцію ОСОБА_2, вивчивши матеріали кримінальної справи  та  доводи учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2, підлягає задоволенню.

Колегія суддів встановила, що  досудове і судове слідство по справі проведено з дотриманням вимог КПК України.  Висновки суду  1-ї  інстанції про  доведеність вини засудженого ОСОБА_2, у вчиненні умисного заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2, ґрунтуються на сукупності допустимих і достатніх, ретельно досліджених у судовому засіданні доказів і не оспорюються в апеляції засудженого. Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2, за ч.1 ст.122 КК визнана правильною.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.367 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку чи постанови судових рішень є невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Так, засуджений ОСОБА_2, під час апеляційного розгляду справи, в судових дебатах свою вину у вчиненому злочині визнав в повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий. Захисник засудженого надав суду докази про часткове відшкодування ОСОБА_2 завданих збитків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання, за своєю суворістю не відповідає тяжкості вчиненого засудженим злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а тому знаходить достатньо підстав для зміни вироку суду та його пом’якшення із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, звільнивши ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням.

Разом з тим, суд першої інстанції, постановляючи вирок, та вирішивши питання, щодо заявленого потерпілою цивільного позову, задовольнивши цивільний позов в частині матеріальної шкоди в розмірі 1439 гривень та заподіяної моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень, та стягнувши із засудженого ОСОБА_2, на користь ОСОБА_2, грошові кошти, в резолютивній частині вироку зазначив загальну суму на відшкодування шкоди в розмірі 11439 гривень, що є недопустимим, так як спори про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є окремими вимогами майнового та немайнового характеру.

У зв’язку з чим, вирок суду необхідно змінити, зазначивши окремо розмір матеріальної та моральної шкоди.  

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України,  колегія  суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Олександрійського міськрайонного суду  Кіровоградської  області   від  28 грудня 2010 року стосовно ОСОБА_2 змінити, пом’якшивши покарання.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбуття покарання призначеного за ч.1 ст.122 КК України у виді двох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2, періодично з’являтися для реєстрації в органи  кримінально –виконавчої інспекції; Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Резолютивну частину вироку Олександрійського міськрайонного суду  Кіровоградської  області   від  28 грудня  2010 року стосовно засудженого ОСОБА_2 в частині цивільного позову змінити та викласти в наступній редакції:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 1439 гривень матеріальної та 10 000 гривень моральної шкоди.

В іншій частині вирок Олександрійського міськрайонного суду  Кіровоградської  області  від  28 грудня 2010 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.  

Запобіжний захід взяття під варту, скасувати, негайно звільнивши

ОСОБА_2 з під варти в залі судового засідання.

 Судді:

Медведенко Ю.С.                    Широкоряд Р.В.                           Гончар В.М.