Справа № 10-53/11Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М.
Категорія - Доповідач - Гавриш Г.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючої – Гавриш Г.П.
Суддів – Демченко О.В., Подковського О.А.
з участю прокурора – Івасик Н.Є.
захисника –адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 1 квітня 2011 року.
Цією постановою
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та
жителю АДРЕСА_1
українцю, громадянину України, учню 8-А класу
ЗОШ №28 м. Тернополя
була обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за те, що в період з 15 по 16 березня 2011 року проник в приміщення кіоску "Ремонт взуття", що знаходиться по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав гроші в сумі 800 гривень, що належали ОСОБА_3, спричинивши останньому шкоду на вказану суму.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить вищевказану постанову суду скасувати та обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід не пов’язаний із позбавленням волі. На думку захисту, в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_2 перешкоджатиме встановленню істини по справі та ухилятиметься від слідства та суду. В апеляції зазначається, що неповнолітній ОСОБА_2 не заперечує скоєння ним інкримінованого йому злочину, власноручно написав явку з повинною, дає правдиві покази, у скоєному щиро кається, а отже переховуватись від слідства та перешкоджати встановленню істини по справі у нього немає підстав.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1., виступ слідчого, який розслідує дану кримінальну справу, міркування прокурора, який вважає, що постанову суду слід залишити без змін, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція захисника ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Як видно з матеріалів справи 22.03.2011 року було порушено кримінальну справу по факту таємного викрадення майна ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
24 березня 2011 року в порядку ст.106 КПК України за підозрою у вчиненні даного злочину був затриманий ОСОБА_2
1 квітня 2011 року ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Обираючи ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту суд першої інстанції виходив із того, що він обвинувачується у скоєнні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки і обрання йому більш м’якого запобіжного заходу не зможе запобігти можливим спробам обвинуваченого ухилитися від слідства та суду. Крім цього, суд зазначив, що в даний час на розгляді в суді знаходиться відносно ОСОБА_2 кримінальна справа за вчинення ним злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що дає суду підстави вважати, що він в подальшому може перешкоджати встановленню істини по справі, що розслідується, та продовжувати займатися злочинною діяльністю.
Посилаючись на вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, суд першої інстанції в той же час не врахував, що ОСОБА_2 є неповнолітнім до якого у відповідності до вимог ст. 434 КПК України затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватися лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, при наявності підстав і в порядку, що встановлені ст.ст. 106, 148, 150, 155 і 157 цього Кодексу.
Обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту можливе, якщо застосування інших запобіжних заходів не може гарантувати, що неповнолітній не буде вживати заходів до ухилення від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність.
Разом з тим, як зазначено в апеляції і це встановлено в судовому засіданні в суді першої інстанції ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, про що власноручно написав явку з повинною, дає покази по справі, щиро розкаюється у вчиненому, має постійне місце проживання, навчається у 8-му класі ЗОШ № 28, і з часу порушення відносно нього даної кримінальної справи від слідства не ухилявся та являвся на всі виклики слідчого.
Таким чином, як в судовому засіданні в суді 1-ї інстанції так і під час апеляційного розгляду не було представлено переконливих мотивів того, що процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_2 буде неналежною і він буде перешкоджати встановленню істини у справі та ухилятися від слідства та суду чи продовжувати займатись злочинною діяльністю. Посилання ж на це, як на підставу, що унеможливлює застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу є голослівним і не підтверджується будь-якими фактичними даними.
Обрання ж запобіжного заходу у вигляді взяття під варту лише з мотивів скоєння злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, не може застосовуватись.
А тому колегія суддів вважає, що постанова судді щодо обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є необгрунтованою і підлягає до зміни в частині обрання йому виду запобіжного заходу на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 155, 165-2, 434, 347, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 1 квітня 2011 року відносно нього змінити, обравши ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Г.П. Гавриш