Справа № 490/623/22

16.02.2022

нп 1-кп/490/57/2022

                                               В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року                                                        м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №62021150000000057 відомості про яке 06.01.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Куйбишеве Бобринецький район Кіровоградська область, за національністю - українець, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді водія 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно – штурмового відділення 1 десантно – штурмового взводу десантно – штурмової роти 2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений

ОСОБА_5 С Т А Н О В И В:

15.03.2017 громадянина ОСОБА_6 , призваного Вітовським РВК Миколаївської області, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 15.03.2017 №13-РС прийнято на військову службу за контрактом, який останній уклав того ж дня строком на три роки, зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_2 із присвоєнням первинного військового звання - матрос.

Після завершення фахової військової підготовки, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 19.06.2017 №92-РС матроса ОСОБА_6 звільнено з посади курсанта навчального взводу навчальної роти військової частини НОМЕР_2 , виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та направлено для проходження подальшої військової служби до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2017 №140 матроса ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду водія 2 десантно – штурмового відділення 1 десантно – штурмового взводу десантно – штурмової роти 2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 .

Відтак, з 15.03.2017, тобто з моменту зарахування ОСОБА_6 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби матросу ОСОБА_6 достеменно було відомо, і до часу нез`явлення вчасно на службу без поважних причин останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.

Однак, діючи в порушення вимог нормативних актів, 14.07.2017 о 08 год. 30 хв. матрос ОСОБА_6 , з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків з військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з`явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 та незаконно перебував поза її межами за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 , проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який не з`явився вчасно до військової частини.

18.01.2022 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_6 добровільно прибув до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві та заявив про себе як про військовослужбовця.

Таким чином, матрос ОСОБА_6  вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, що полягає у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення за викладених вище обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту ОСОБА_6  суду показав, що дійсно не з`явився вчасно на службу, оскільки втомився від несення військової служби та вирішив поїхати додому, окремо зазначив, що розкаюється у вчиненому.

Дослідивши обставини справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу обвинуваченого, який за проходження служби має негативну характеристику, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, проте неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

Як обставину справи, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 407 КК України, оскільки саме таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Одночасно, зважаючи на наявність обставини, що пом`якшує покарання, на особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання і звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов`язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Потерпілих у кримінальному провадженні немає, кримінальним правопорушенням шкоди не завдано, цивільний позов не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні. Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, з покладенням на нього обов`язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ                 ОСОБА_7