Справа № 2-н-883/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2011 р. суддя Суворовського районного суду м. Херсона  Біднина О.В., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль»до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію  і гаряче водопостачання, -

встановив:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання в сумі 1846 грн. 20 коп.

Зазначена у позовній заяві адреса відповідача відноситься по територіальності до Суворовського району м. Херсона. Однак, згідно отриманої судом 22.03.2011 року  довідки обласного адресно-довідкового бюро місце проживання  відповідача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1, дані за 14.11.1997 р., що по територіальності відноситься до Комсомольського  району м.Херсона.

Відповідно до ст. 97 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно до абзацу 3 ч. 6 ст. 100 ЦПК України у разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу.

Так як зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_1 не відноситься до Суворовського району м. Херсона по територіальності, будь-яких інших підстав розгляду заяви Суворовським районним судом м. Херсона в ній не наведено, то суддя вважає, що заяву має бути повернуто позивачу для звернення до належного суду за підсудністю відповідно до абзацу 3 ч. 6 ст. 100 ЦПК України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 83 ЦПК України сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. 97, ч. 1 ст. 109, п. 2 ч. 2 ст. 83, абзацом 3 ч. 6 ст. 100  ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

          Заяву публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль»до  ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожиту теплову енергію  і гаряче водопостачання  повернути заявнику, роз'яснивши, що для вирішення спору потрібно звернутися до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) боржника.

Зобов’язати УДК в м.Херсоні повернути публічному акціонерному товариству «Херсонська теплоелектроцентраль»суму сплаченого ІТЗ  в розмірі 30 грн. за платіжним дорученням №1500 від 03.03.2011 р.

          Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд Суворовського району м. Херсона шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.

СуддяО. В. Біднина