Справа №22ц-10999/2007                                                    Головуючий у першій

Категорія № 21 (1)                                                     інстанції - Грищенко Н.М.

Доповідач - Барильська А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 травня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді БАРИЛЬСЬКОЇ А.П.,

суддів - ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є.,  СОКОЛАН Н.О.,

при секретарі - Бондарь Ю.А.

за участю представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі

Бершадської Людмили Станіславівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Кривому Розі цивільну справу за

апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від

нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі

на рішення Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 09 лютого 2007 року в справі

за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції

Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України в м.  Кривому Розі,  третя особа - Відкрите акціонерне товариство

«Криворізький залізорудний комбінат»,  про стягнення заборгованості за щомісячними

виплатами у відшкодування шкоди та перерахунок розміру щомісячних страхових виплат,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 09 лютого 2007 року позов ОСОБА_1 задоволений,  на користь позивача стягнуто з Відділення Фонду -заборгованість за щомісячними страховими виплатами за період з 01.10.2003 року по 01.10.2006 року в сумі 50 255, 54 грн.,  а також щомісячні страхові виплати в сумі 2 306, 57 грн.,  починаючи із 01.10.2006 року до зміни обставин,  що є підставою для їх перерахунку або припинення відповідно до закону.

Відділення Фонду в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі через порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема,  Відділення Фонду вважає,  що воно не може бути в цій справі відповідачем,  що судом невірно застосовано норму пункту 28 Правил відшкодування шкоди,  необгрунтовано задоволені позовні вимоги в частині перерахунку щомісячних страхових виплат відшкодування шкоди,  судом задоволено позовні вимоги за час,  що перевищує три роки.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється,  що позивач ОСОБА_1 працював на шахті «Батьківщина» в/о «Кривбассруда» (нині - ВАТ КЗРК) з 1954 по 1984 рік,  з перервами,  на різних посадах,  в тому числі прохідником.

У вересні 1983 року йому було встановлено професійне захворювання,  що підтверджується повідомленням про професійне захворювання (отруєння) за вересень 1983 року № 1.

У зв'язку із профзахворюванням позивачеві було встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності,  в тому числі 100% з 20.02.1993 року - безстроково.

2

Третьою особою ВАТ "КЗРК" було призначено щомісячні виплати у відшкодування шкоди позивачеві,  виходячи із середньомісячної заробітної плати відповідного працівника за січень - квітень 1992 року,  яка становила 10823 крб.,  та ступеню втрати професійної працездатності.

Колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи,  надав їм вірну оцінку та дійшов правильного висновку про невірне застосування підприємством ВАТ "КЗРК" коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і посадових окладів при перерахунку розміру відшкодування шкоди позивачеві,  внаслідок чого утворилася заборгованість за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди.

При розрахунку суми заборгованості та розміру щомісячних страхових виплат судом дотримано вимоги пункту 28 Правил відшкодування шкоди.

Доводи Відділення Фонду про те,  що воно не може бути відповідачем у цій справі,  є необгрунтованими,  оскільки з набранням чинності з 01.04.2001 року Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві на професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності»,  обов'язок по провадженню виплат потерпілим покладено на Відділення Фонду.

Також необгрунтованими є доводи Відділення Фонду щодо правомочності суду провадити,  або зобов'язувати провадити перерахунок сум щомісячних страхових виплат,  оскільки згідно статті 55 зазначеного Закону,  спори щодо розміру шкоди та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Доводи Відділення Фонду про невірне застосування судом позовної давності с необгрунтованими,  оскільки судом стягнуто заборгованість за період із 01.10.2003 року по 01.10.2006 року,  тобто в межах трирічного строку позовної давності. Висновок суду в цій частині відповідає абзацу 5 пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6,  із змінами і доповненнями,  згідно якого вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів,  раніше визначених судом або роботодавцем,  підлягають задоволенню за час,  що не перевищує трьох років.

Інші доводи апеляційної скарги є необгрунтованими,  і спростовуються висновками суду і матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного,  колегія суддів вважає,  що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права,  висновки суду відповідають обставинам справи,  в той час як доводи апеляційної скарги є необгрунтованими,  тому апеляційну скаргу Відділення Фонду слід відхилити,  а рішення суду першої інстанції -залишити без змін.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія судців

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.  Кривого Рогу від 09 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.