Справа № 22ц-11148/2007                     Головуючий в першій інстанції -Пустовіт О.Г.

Категорія № 21 (2)                                   Доповідач - Барильська А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2007 року травня 17 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судці - БАРИЛЬСЬКОІ А.П.,

суддів -СОКОЛАН Н.О.,  ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є.,

при секретарі - БОНДАРЬ Ю.А. за участю: представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі - Бершадської Людмили Станіславівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі на рішення Жовтневого районного суду м.  Кривого Рогу від 23 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»,  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі ( далі-ВВД ФСС НВВ) та Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»( далі- ВАТ «КЗРК» ) подали апеляційні скарги на рішення Жовтневого районного суду м.  Кривого Рогу від 23 листопада 2006 року,  яким позов ОСОБА_1. задоволено частково,  стягнуто з ВАТ «КЗРК» на користь ОСОБА_1. заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в розмірі 285 грн. 36 коп.,  компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди -173 грн. 03 коп. стягнуто державне мито в сумі 45 грн. 84 коп.

З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі на користь ОСОБА_1. стягнуто одноразово заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в розмірі 1399 грн. 84 коп.,  постановлено стягувати щомісяця,  починаючи з 01.02.2006 року,  по 99 грн. 30 коп.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.  Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд,  оскільки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.  Кривому Розі має по справі інтерес третьої особи,  а не відповідача,  в силу того,  що позивач не перебував у правовідносинах з Фондом соціального страхування ;висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2, 5 з 01.01.1996 року,  1, 3 з 01.01.1998року,  1, 226 з 01.01.2000 року,  1, 217 з 01.05.2000 року необгрунтовані; суд не взяв до уваги,  що при застосуванні вказаних коефіцієнтів підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві ВАТ "КЗРК" відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду оплати праці; суд не   врахував   вимоги   постанови   Пленуму   Верховного Суду

2

України № 9 від 24.10.2003 р. « Про внесення змін і доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»; де вказано,  що при вирішенні спорів щодо перерахування розміру страхових виплат необхідно мати на увазі,  що перерахування проводиться лише у випадках,  встановлених  ст.  29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання,  які призвели до втрати працездатності"; не застосовано строк позовної* давності та не враховано роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України номер 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно якого виплати,  призначені,  але своєчасно не одержані потерпілим або особою,  яка має право на їх одержання,  а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів,  раніше визначених судом або роботодавцем,  підлягають задоволенню за час,  що не перевищує трьох років; в рішення неправильно вказане найменування відповідача; не перевірено відповідність сум перерахованих страхових виплат вимогам  ст.  34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання,  які призвели до втрати працездатності".

В апеляційній скарзі ВАТ «КЗРК» просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення по суті позовних вимог ОСОБА_1. до ВВД ФСС НВВ,  а ВАТ «КЗРК» залучити в якості третьої особи,  оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права: судом не враховано,  що з 01.07.1999 року по 01.04.2001 року суми відшкодування втраченого заробітку позивачу проводилося підприємством у відповідності до абз. 5 п. 28 «Правил відшкодування шкоди»,  у зв'язку з чим судом безпідставно застосовано коефіцієнти ,  не враховані Сумісні постанови адміністрації і профспілкових комітетів об'єднання,  не застосовано строк позовної давності у відповідності до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року ( з подальшими змінами),  «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,  безпідставно стягнуто компенсацію.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог,  колегія судців вважає,  що апеляційна скарга ВВД ФСС НВВ підлягає задоволенню,  а апеляційна скарга ВАТ «КЗРК» - частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,  що позивач працював у ВАТ «Суха Балка» та у відповідача -ВАТ «КЗРК» в шкідливих умовах праці. За висновком МСЕК позивачу вперше встановлено 15% втрати професійної працездатності з 25.05.1998 року у зв'язку з професійним захворюванням та 5 % по ЧМТ,  при подальших оглядах МСЕК процент втрати професійної працездатності не змінювався.

Задовольняючи вимоги позивача в межах,  які перевищують строк позовної давності,  суд першої інстанції виходив із того,  що позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди,  спричиненої ушкодженням здоров» я.

На думку колегії судців,  такий висновок суду є невірним .

Суд першої інстанції не звернув увагу на норми  ст.  71 ЦК України в редакції 1963 року,  з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 року та роз"яснення,  викладені в п.п. 1,  1-1,  1-2,  22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року (з подальшими змінами),  «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,  згідно з якими загальний строк,  у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права ( позовна давність),  встановлюється тривалістю у три роки. У випадках,  коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів,  раніше визначених судом

3

або роботодавцем( у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволені позову,  кошти стягуються за час,  що не перевищує трьох років,  які передували моменту звернення особи до суду.

Відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-Х1У "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" особам,  які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року,  Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з моменту передачі відповідними підприємствами в установленому порядку документів,  що підтверджують право цих працівників на такі послуги.

Однак,  стягуючи з ВАТ "КЗРК" заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.07.1999 року по 01.04.2001 року та стягнувши з Фонду соціального страхування щомісячні страхові платежі за період з 01 квітня 2001 року до 01.02.2006 року,  суд не звернув уваги на це правило і не встановив,  чи дотримано позивачем строк позовної давності при зверненні до суду із зазначеним позовом з урахуванням наведених мотивів.

Крім того,  відповідно до абзацу 6 пункту 28 «Правил...» перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Суд цих положень також не врахував,  не витребував від відповідача відомості про розмір середнього заробітку по професії позивача за умови роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи відповідно до п.28 Правил відшкодування власником підприємства,  установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,  заподіяної працівникові ушкодженням здоров» я,  пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків,  на кожний момент підвищення тарифних ставок,  посадових окладів і не провів порівняння розміру нарахованого відшкодування і встановлених обмежень.

Крім того,  суд не розглянув всі позовні вимоги позивача. Так,  в уточненій позовній заяві від 13.06.2006 року позивач просить стягнути з ВВД ФССНВВ суму заборгованості по виплаті страхових сум за період з 01.04.2001 року по 01.06.2006 року. Рішенням стягнуто заборгованість за період з 01.04.2001 року по 01.02.2006 року. Таким,  чином,  суд не визначив обсяг позовних вимог позивача і фактично не вирішив позовні вимоги щодо стягнення суми за період з 01.02.200 6 по 01.06.2006 року.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та не всі позовні вимоги розглянуті,  колегія суддів приходить до висновку,  що на підставі  ст.  311 ч.1 п.5 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись  ст.   ст.  303,  307,  311 ч.1 п. 5,  313-315 ЦПК України,  колегія судців,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі задовольнити.

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.

4

Рішення Жовтневого районного суду м.  Кривого Рогу від 23 листопада 2006 року скасувати . Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.