АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ__________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Дніпропетровськ 19 січня 2007 року
Колегія суддів судової палати по кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого: судді - Москальця П.П.
суддів - Дрибаса Л.І., Лісняк B.C. за участю прокурора - Олійника В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_1 на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року, -
Установила:
Вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року засуджено :
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого;
· за ч. 1 ст. 222 КК України до 1 року обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік 6 місяців;
· за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в доход держави в сумі 700 грн., з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст.; 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст.. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язаний повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, та періодично з'являтися для реєстрації.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він, перебуваючи на посаді голови фермерського господарства "Лідія", виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи посадовою особою, 26 травня 2006 року, з метою службового підроблення та шахрайства з фінансовими ресурсами, достовірно знаючи, що ФГ "Лідія" яровий ячмінь під врожай 2006 року не сіяло і будь яких видатків з цього приводу не проводило, склав завідомо неправдиві документи, необхідні для отримання дотації: акт про отримані сходи ярового ячменя на полях ФГ "Лідія", площею 36,5
Дело№ 11-152/2007 г. Судья первой инстанции: Порох К.Г.
Категория : ст. 222 ч.2 УК Украины Докладчик: судья апелляционного суда: Дрыбас Л.И.
ГА, та підписав зазначений документ, запевнив голову Васильківської селищної ради ОСОБА_6 в достовірності зазначеної інформації а останній, не виїжджаючи на поле, підписав акт як член комісії, що проводила обстеження; акт про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів та гербіцидів; звіт про результати посіву під врожай 2006 року; план посівів ярових зернових; реєстр на компенсацію витрат на посіви озимих та ярових зернових культур на суму 2 372 грн. 50 коп., та надав їх до Управління агропромислового розвитку Васильківської РДА. Тобто виконав всі необхідні дії, для отримання дотації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 2 березня 2006 року "Про затвердження Порядку використання у 2006 році коштів державного бюджету, які виділяються на фінансову підтримку виробництва продукції рослинництва та тваринництва шляхом дотацій", проте дотацію в сумі 2 372 грн. 50 коп. не отримав, так як господарство не було внесено до реєстру в зв'язку з неявкою уповноваженого представника господарства для обстеження полів.
На вирок суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, у якій просить вирок суду скасувати за відсутністю складу злочину. Вважає, що порушено його право на захист, по справі допущена неповнота досудового та судового слідства, висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому посилається на те, що на порушення закону не був допущений для участі в справі, в якості захисника ОСОБА_2, що документи, які він надав, не є офіційними, що подія заповнення бланків не становить суспільної небезпеки.
В запереченнях на апеляцію державний обвинувач просить вирок залишити без змін, а апеляцію без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_2 відмовився надати слідчому та суду передбачені законом документи, які надають право виконувати обов'язки захисника, близьким родичем засудженого не являється, від послуг іншого захисника ОСОБА_1 відмовився. Сам ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що надав документи для отримання дотації.
Розглянувши апеляцію, вислухавши думку прокурора, який вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, пояснення засудженого ОСОБА_1, що підтримав свою апеляцію та просив скасувати вирок, дослідивши матеріали справи в межах апеляції, що надійшла, обговоривши доводи, викладені в апеляції та у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд вірно встановив фактичні обставини події злочинів та зробив обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у їх скоєнні. Свій висновок суд обгрунтував, в тому числі і показами самого засудженого на досудовому слідстві та в судовому засіданні.
Так, засуджений ОСОБА_1 не заперечує, що надав до Управління агропромислового розвитку Васильківської райдержадміністрації документи, які не відповідали дійсності, для отримання дотації.
Ці свідчення ОСОБА_1 та його винність в скоєнні зазначених у вироку злочинів підтверджується показами допитаних у суді свідків:
· ОСОБА_3, який пояснив, що фермерське господарство "Лідія" подало заяву на отримання дотації за посіви ярових під урожай 2006 року, та коли ОСОБА_1 запропонували виїхати на поле для обстеження, він відмовився показувати посіви. 14 липня 2006 року проведено обстеження поля ФГ "Лідія" та встановлено, що 22,5 га засіяно соняшником, а 14 га взагалі не засіяне. Письмова заява про відмову від отримання дотації від ОСОБА_1 не надходила.
ОСОБА_4, яка пояснила, що приймала участь в роботі комісії для визначення сільгосппідприємств що мають право на отримання дотацій. Після перевірки наданих документів проводили фактичне обстеження посівів. ФГ "Лідія" було виключено з списку на отримання дотації так як не було проведено фактичне обстеження сходів ярових культур.
· ОСОБА_5, яка дала аналогічні покази щодо надання ОСОБА_1 документів на отримання дотації в сумі 2 372 грн.;
· ОСОБА_6, який пояснив, що на прохання ОСОБА_1 підписав Акт про отримані сходи ярових культур на полях ФГ "Лідія", але на поле не виїжджав, посіви не обстежував, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 стверджував, що поле дійсно засіяне яровим ячменем, він йому повірив.
Винність його в скоєнні злочинів підтверджується також :
· заявою голови фермерського господарства "Лідія" ОСОБА_1 на отримання дотації на посіви ярових культур, (а.с. 12);
· звітом про результати посіву під врожай 2006 року - форма 4-сг від 26 травня 2006 року (а.с. 19);
· актом №1 від 26 травня 2006 року "про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів та гербіцидів" (а.с. 15);
· реєстром на компенсацію витратна посів озимих та ярових культур, (а.с. 19);
· актом обстеження полів ФГ "Лідія" від 14 липня 2006 року(а.с.9) та іншими в їх сукупності.
Оцінюючи зібрані по справі докази суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у шахрайстві з фінансовими ресурсами, тобто надання посадовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам місцевої влади з метою отримання дотації, без ознак злочину проти власності та правильно кваліфікував ці його дії за ч.1 ст. 222 КК України.
Обґрунтовано визнав суд винним ОСОБА_1 і в службовому підробленні, тобто складанні службовою особою за відомо неправдивого документа та правильно кваліфікував ці його дії за ч.1 ст. 366 КК України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів розцінює як необгрунтовані доводи засудженого в апеляції та в судовому засіданні, про те, що його вина не доказана, що в його діях відсутній склад злочину, що по справі допущена неповнота досудового та судового слідства, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Не обґрунтовані, на думку колегії суддів і доводи засудженого про порушення його права на захист.
Згідно з ст.. 44 КПК України як захисники допускаються особи, які мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Розглядаючи заяву засудженого про допуск до участі в справі в якості захисника гр. ОСОБА_2, помічник прокурора, який вів справу, а потім суд обґрунтовано просили зазначену особу надати відповідні документи про вищу юридичну освіту а також свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю. Але ОСОБА_2 та ОСОБА_1 категорично відмовилися надати такі документи. Тому помічником прокурора, а потім судом було обґрунтовано відмовлено в допуску ОСОБА_2 до участі в справі в якості захисника. На досудовому слідстві ОСОБА_1, постановою помічника прокурора було призначено захисника - ОСОБА_7, але він від призначеного йому захисника відмовився.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що в цій частині, вимоги закону судом були дотримані.
При розгляді справи апеляційним судом було розглянуто клопотання засудженого ОСОБА_1 про допит при розгляді справи апеляційною інстанцією свідків, які були допитані судом при розгляді справи по суті. Колегією суддів в задоволенні клопотання відмовлено.
З матеріалів справи, протоколу судового засідання вбачається, що суд попередив зазначених у клопотанні свідків про кримінальну відповідальність за за відомо неправдиві покази та ретельно допитав кожного з них про обставини скоєння ОСОБА_1 P.P. злочинів.
Враховуючи викладене, колегії суддів вважає, що підстав для скасування або зміни вироку не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 УПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2006 року у відношенні ОСОБА_1залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.