Справа № 1-28/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року                                Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого:                       Бондаренко О.І.

при секретарі:                                  Сидорчук О.П.

з участю прокурора:                        Ратушняка О.П.

підсудного:                                        ОСОБА_1

представника потерпілої:          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, проживаючого АДРЕСА_1, працюючого робітником ПП «ОСОБА_3.», раніше не судимого;

          за ст. 286 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.09.2003 року біля 16 год. 00 хв., керуючи автомобілем «BA3-21061», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись автошляхом «Львів-Кіровоград - Знам'янка», в напрямку смт. Літин Вінницької області, в районі с.Ксаверівка Вінницького району Вінницької області, в момент виникнення небезпеки для руху, а саме: в момент, коли попереду рухаючийся автомобіль «ВАЗ-2105», реєстраційний номер А НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4 розпочав змінювати напрямок руху ліворуч в ліву смугу руху, не вжив вчасно заходів до зменшення швидкості та зупинки керованого ним автомобіля, внаслідок чого допустив зіткнення з задньою частиною автомобіля «ВАЗ-2105». В результаті контакту передньої правої частини автомобіля «ВАЗ-21061» з задньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ-2105»останній змістився на смугу зустрічного руху, де в його передню ліву та бічну частину в'їхав мікроавтобус «FORD - Transit», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку. Після цього автомобіль «ВАЗ-21061», під керуванням ОСОБА_1, вдруге зіткнувся передньою лівою частиною з правою задньою частиною автомобіля «ВАЗ-2105» під керуванням ОСОБА_4

Внаслідок зіткнення вищевказаних транспортних засобів водій автомобіля «ВАЗ-2105»ОСОБА_4 відповідно висновку судово-медичної експертизи № 887/1 від 31.10.2003 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми у вигляді закритої черепно - мозкової травми ( садно лівої щоки, крововиливи під м'які покриви голови у лобній  ділянці, субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку ); закритої травми грудей (перелом грудини, множинні переломи ребер справа та зліва, пошкодження плеври, лівобічний гематоракс - 1500 мл, крововиливи в тканину легень); закритої травми живота (садна живота, розриви брижжі тонкого кишечника); забою нирок; переломів кісток тазу, розриву сечового міхура; відкритого подвійного перелому лівої стегнової кістки, гемартрозу лівого колінного суглобу; закритого перелому обох кісток лівої гомілки та таранної кістки в ділянці лівого гомілково - ступневого суглобу, розриву зовнішньої зв'язки; саден верхніх кінцівок, які належать до тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть потерпілого.

Пасажир автомобіля «ВАЗ-2105»ОСОБА_6, який сидів на задньому пасажирському сидінні, згідно висновку експерта № 888/1 від 31.10.2003 року, отримав тілесні ушкодження - поєднану травму тіла у вигляді: відкритої черепно - мозкової травми (рана тім'яної ділянки з пошкодженням апоневроза, садна обличчя, перелом правої гілки нижньої щелепи, крововилив з внутрішньої поверхні м'яких покривів спереду, двобічний субараноїдальний крововилив, забій головного мозку) та закритої травми грудей (переломи ребер зліва з пошкодженнями пристінкової плеври, забій легень, гематоракс 1350 мл), а також вивиху лівого кульшового суглобу, садна лівої гомілки, які належать до тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть потерпілого.

Пасажир автомобіля «ВАЗ-2105»ОСОБА_7, який сидів на передньому пасажирському сидінні, згідно висновку експерта № 3413 від 25.11.2003 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, забою головного мозку легкого ступеню, лівостороннього перелому тіла нижньої щелепи зі зміщенням, забійно - рваної рани правої кисті з пошкодженням довгого розгинача 1-го пальця, забійно - рваної рани лівої кисті, закритого перелому нижньої третини лівої ліктьової кістки з незначним зміщенням, забою грудної клітини зліва, забійної рани голови, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що потягнули за собою тривалий розлад здоров'я та не були небезпечними для життя.

Водій мікроавтобуса «FORD - Transit»ОСОБА_5, згідно висновку експерта №3310 від 13.11.2003 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого підвиросткового перелому лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, закритих переломів гомілок 2,3,4 плюсневих кісток правої ступні, забитої рани на лівій гомілці, множинних поверхневих забитих ран та садна на кистях, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, оскільки не являються небезпечними для життя потерпілого в момент заподіяння та тягнуть за собою тривалий розлад здоров'я.

Відповідно висновків автотехнічних експертиз №116а від 25.12.2003 року та № 8927/8928 від 15.08.2007 року, так, як зустрічний автомобіль «ВАЗ-2105» до зіткнення не гальмувався, з технічної точки зору, гальмування та зупинка мікроавтобуса не забезпечували можливості попередження зіткнення, тому визначення технічної можливості у  водія  мікроавтобуса «FORD - Transit»д.н. НОМЕР_3 попередити зіткнення не має сенсу. Відповідно цих же висновків водій автомобіля «ВАЗ-21061»ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2105», який рухався попереду нього в попутному напрямку, шляхом гальмування.

Тим самим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3(6), 12.3, 13.1 ПДР України, згідно з якими:

п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б.) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п.13.1 - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1   знаходяться в причинному зв'язку з наслідками.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив суду, що 05.09.2003 року він зі своїми  товаришами рухався автомобілем ВАЗ біля села Ксаверівка в сторону Літина. Не доїжджаючи до села Ксаверівка, коли вони рухались із швидкістю близько 80 км/год., можливо менше, перед ними раптом почав повертати  автомобіль червоного кольору, він не міг уникнути «касатільного»удару,  не міг змінити напрямок руху і не змінював його. Відстань між автомобілями була біля 2-1,5 метра, він ніяк не міг уникнути удару, він різко став змінювати напрямок руху і йому необхідно було б виїхати на зустрічну смугу руху, щоб уникнути удару. Він не пам’ятає чи були автомобілі на зустрічній смузі руху.  Він був за кермом автомобіля ВАЗ 2106, що належав ОСОБА_8, за який пересів, так, як ОСОБА_8 за Вінницею стало погано. Він рухався позаду червоного автомобіля, ввімкнув поворот і почав робити обгін. Автомобіль різко став зміщувати рух в його сторону, їдучи попереду нього, не включаючи повороти, і він зачепив «габаритом»його. Він побачив «касатільний»удар, а потім за долі секунди всі машини були розбиті. Водійський стаж у нього з 1998 року. Йому треба було або виїжджати на зустрічну смугу, або вдарити автомобіль. Він на деякий час втратив свідомість. Потім, коли прийшов до тями, стояли розбиті автомобілі. Він поїхав з місця пригоди за матір’ю ОСОБА_8, який отримав тілесні ушкодження. В нього не було тілесних ушкоджень. На місце пригоди він більше не повертався. В міліцію він з’явився на другий день, потім забрали водійське посвідчення. Після ДТП вважав себе не винним, тому не вирішував питання з потерпілими.

В подальшому, під час судового слідства підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, зазначив, що щиро розкаюється у вчиненні даного злочину, оскільки не бажав таких наслідків, просить вибачення у потерпілих, а також суд його суворо не карати, оскільки у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дитина 7-річого віку та дружина. На даний час ним відшкодована матеріальна шкода потерпілим ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 заподіяної шкоди він не відшкодовував, оскільки, вони не пред’являли до нього матеріальних та моральних претензій.  

Потерпілий  ОСОБА_10 суду пояснив, що він не був тоді із батьком в автомобілі. Лише вночі дізнався про ДТП, що сталось. Батько завжди був обережним водієм, вмикав поворот, і ніколи б так не вчинив, як каже підсудний. Батько не вживав спиртного, дуже серйозно відносився до правил дорожнього руху і до автомобіля. Після смерті батька шкода їм відшкодована не була, на даний час йому як потерпілому частково відшкодовано підсудним шкоду, а саме: матеріальну. Він просить стягнути з підсудного моральну шкоду в сумі 50000 грн. та покарати підсудного на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_4 був його дуже хорошим другом, він завжди скрупульозно відносився до машини. Він їхав з ним на передньому пасажирському сидінні, коли відчув удар, то їх автомобіль розвернуло, і вони опинились  на зустрічній смузі руху.  Вони їхали в Супрунів, тримались правої смуги руху, ОСОБА_4 не любив швидкої їзди. Після ДТП  він був два дні в комі, лікувався близько 2-х місяців, цивільний позов до суду не подавав, просив покарати підсудного суворо.

Представник потерпілої ОСОБА_11 ОСОБА_2 суду пояснила, що 05.09.2003 року внаслідок ДТП загинув її батько ОСОБА_6, який був чоловіком потерпілої –її матері ОСОБА_11  Їй відомо, що батько разом з друзями мали їхати на рибалку, інших подробиць ДТП їй невідомо. На даний час, під час слухання справи в суді підсудним ї відшкодована матеріальна шкода, тому вона просить стягнути з підсудного компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 50000 грн. та покарати ОСОБА_1 на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він 05.09.2003 року в післяобідню пору їхав в автомобілі «ВАЗ», яким керував ОСОБА_1 він сидів на задньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_8 –на передньому сидінні. ОСОБА_1 пересів за с. Якушенці за кермо автомобіля, так, як ОСОБА_8 стало погано. Вони рухалися в крайній лівій полосі. Коли обігнали попереду ідучи автомобіль, хотіли перестроїтися в праву полосу. Він не пам’ятає як відбулося ДТП, але пригадує, що зіткнення було чути два рази. Після ДТП він залишався на місці, а ОСОБА_1 поїхав напевно в м. Вінницю.

Згідно оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_13 в порядку ст.306 КПК України, вбачається, що він працює водієм міжнародних перевезень і 05.09.2003 року, перебуваючи біля кафе поблизу села Ксаверівка Вінницького району Вінницької області почув два удари, спочатку перший –сильний і глухий удар, а потім через долі секунди, почув другий сильний удар. Коли спілкувався з водієм мікроавтобуса, то той пояснив, що автомобіль «ВАЗ 2105»спочатку виляв по своїй смузі руху, а потім його винесло на його смугу руху. Хто знаходився за кермом автомобіля «ВАЗ 21061», він не бачив.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_14, які були  судом оголошені згідно ст. 306 КПК України вбачається , що 05.09.2003 року він знаходився в автомобілі «ВАЗ 2105»д.н. НОМЕР_2, за кермом автомобіля був його батько ОСОБА_15 Біля 16 год. 00 хв. вони їхали на рибалку, в автомобілі ще знаходились ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Його залишили по дорозі в с. Якушенці, самі поїхали далі. ОСОБА_7 сидів на передньому пасажирському сидінні. Коли вони виїжджали, то батько був здоровим і ознак хворобливості не проявляв. Спиртного вони не вживали. Автомобіль перед виїздом був технічно справним. Батько завжди  дуже обережно їздив на автомобілі. В той же день він дізнався, що трапилось ДТП, в якій загинув його батько.

З показів свідка ОСОБА_8, які були оголошені в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України  вбачається, що він після обіду  разом з  ОСОБА_1 повертався автомобілем з м. Вінниці додому, по дорозі вони підібрали ОСОБА_12 Коли виїхали за межі міста, йому стало погано і він попросив ОСОБА_1, оскільки той вміє їздити і в нього при собі було посвідчення водія, сісти за кермо, на що ОСОБА_1 погодився. Спочатку вони рухалися в праві крайній смузі руху, а потім перестроїлися в лівий ряд. Перед ними виїхав автомобіль «ВАЗ 2105» червоного кольору і тоді їхній автомобіль з ним зіткнувся, в’їхав тому автомобілю в задню частину. Коли його в лікарні опитували працівники міліції, то він спочатку повідомив, що під час ДТП був за кермом він, так, як злякався, що мама, якій належить даний автомобіль, буде на нього сваритися, що він дозволив керувати їхнім автомобілем ОСОБА_1. Пізніше повідомив працівникам міліції про те, хто дійсно був за кермом автомобіля.

Допитавши підсудного, потерпілих, представника потерпілої, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, проаналізувавши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що крім повного визнання власної вини підсудним, його винність в вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження в ході судового слідства. Вина ОСОБА_1 також доводиться письмовими доказами, зібраними в ході досудового слідства, а саме:

- протоколом  огляду місця події (т. 1 а.с. 3-5);

- протоколом огляду транспортного засобу  (т. 1 а.с. 6 –11, 26-35);

- протоколом додаткового  огляду місця події (т. 1 а.с. 34-43);

- протоколом огляду речового доказу (т. 1 а.с. 44-49);

- протоколом очної ставки (т. 1 а.с. 54-55);

- висновком судово-медичної експертизи № 887/1 (т. 1 а.с. 113-114);

- висновком судово-медичної експертизи № 888/1 (т. 1 а.с. 115-116);

- висновком трасологічної експертизи № 594/1048 (т. 1 а.с. 119-120);

- висновком судово-медичної експертизи № 3413 (т. 1 а.с. 123-125);

- висновком судово-медичної експертизи № 3397 (т. 1 а.с. 127-128);

- висновком судово-медичної експертизи № 3310 (т. 1 а.с. 130-131);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події (т. 1 а.с. 151-156);

- висновком автотехнічної експертизи № 116а (т. 1 а.с. 176-186);

- висновком автотехнічної експертизи № 170а (т. 1 а.с. 201-202);

- висновком автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 8927/8928 (т. 1 а.с. 248-253);

- висновком автотехнічної експертизи № 2190/2191 (т. 2 а.с. 120-123);

- довідками Літинської ЦРЛ про те, що ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога та психіатра на перебуває (т. 2 а.с.  56-57);

- характеристиками з місця роботи та проживання ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 50-51).

За сукупністю доказів доведеності вини підсудного ОСОБА_1 суд приходить до висновку про необхідність та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб.

При призначенні виду та розміру покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України даний злочин є тяжким, однак, згідно ст. 25 КК України є необережним. Також суд враховує особу винного, зокрема, що ОСОБА_1 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його хворобливий стан здоров’я, перебування на його утриманні неповнолітньої дитини, те, що він повністю відшкодував потерпілим заподіяну матеріальну шкоду, його відношення до скоєного, думку потерпілих щодо міри покарання підсудному.

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд визнає визнання вини та часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Сукупність даних про обставини вчинення злочину та особу винного дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 не представляє підвищеної суспільної небезпеки і його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення він може бути звільнений від його відбування з призначенням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України. До ОСОБА_1 суд вважає за необхідне застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому також суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.

Цивільні позови ОСОБА_10 та ОСОБА_2 в частині уточнених ними позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення як доведені матеріалами справи та визнані підсудним.

Питання про  речові докази слід вирішити згідно ст. 330 КПК України.

З підсудного підлягають до стягнення судові витрати за проведення автотехнічних, трасологічних, та автотоварознавчих експертиз.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

Засудив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1:

          - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

          - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

          - періодично з’являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов ОСОБА_10 задоволити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10  компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 50000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  компенсацію за спричинену моральну шкоду в сумі 50000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення автотехнічних, трасологічних та автотоварознавчих експертиз в розмірі 2558 грн. 43 коп.  

Речові докази: осколки скла жовтого кольору, декоративну накладку капота автомобіля «ВАЗ 21061», накладку правих фар автомобіля ВАЗ 21061», частини скла синього кольору з лівої фари автомобіля «ВАЗ 21061», праву протитуманну фару автомобіля «ВАЗ 21061», що зберігаються в камері схову СУ ГУМВС України у Вінницькій області –знищити; автомобіль «ВАЗ 2105»р.н. НОМЕР_2, що зберігається на штрафмайданчику УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області –повернути ОСОБА_10; мікроавтобус «Форд Транзит», повернутий ОСОБА_5 –залишити у його власності; автомобіль  «ВАЗ 21061»р.н. НОМЕР_1, повернутий ОСОБА_16 –залишити у її власності.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя