Справа № 22-ц-754/2011 Головуючий у I інстанції –Бараненко С.М.
Категорія –цивільна Доповідач - Шемець Н. В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШемець Н.В.,
суддів:Мамонової О.Є., Позігуна М.І.,
при секретарі:Кравченко В.В.,
за участю:представника позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5- ОСОБА_7, , представників третьої особи ОСОБА_8- ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11 до Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори Чернігівської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов’язання вчинити нотаріальну дію, -
в с т а н о в и в:
В грудні 2010 року позивачі звернулись до суду з вимогами до Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори про визнання незаконною та скасування постанови нотаріуса від 19 листопада 2010 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії- видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок в АДРЕСА_1 та зобов”язання видати таке свідоцтво.
Рішенням Новгород-Сіверського районного суду від 24 січня 2011 року позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задоволено, постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19 листопада 2010 року №725/02-31 визнано незаконною та скасовано, зобов’язано Новгород-Сіверську державну нотаріальну контору Чернігівської області вчинити нотаріальну дію – видати ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок та господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1 вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів.
Апелянт вважає оскаржуване рішення суду необ’єктивним, необгрунтованим та незаконним, прийнятим при неповному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_8 зазначає, що рішенням Новгород-Сіверського районного суду від 07листопада 2007 року було визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 видане на її ім’я, проте її не було виключено з кола спадкоємців і вона не була позбавлена права на отримання частки спадщини.
Апелянт вважає, що вона як спадкоємець померлої ОСОБА_12, має право на половину спірного будинку. Однак, суд першої інстанції безпідставно і необгрунтовано зобов’язав нотаріуса видати позивачам свідоцтво про право на спадщину за заповітом на весь житловий будинок з господарськими будівлями, виходячи з того, що батько позивачів прийняв спадщину, а питання про факт своєчасного вступу в спадщину апелянта, як законного спадкоємця, що підтверджується наявністю та подачею нотаріусу правовстановлюючого документа на спірний будинок, судом взагалі з невідомих причин не досліджувалося і залишилось поза увагою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що після смерті ОСОБА_12, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 Спадкоємці - її діти ОСОБА_13 та ОСОБА_8, в шестимісячний строк до нотаріальної контори не звертались.
ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року і його діти, позивачі у даній справі, звернулись до Новгород-Сіверської райдержнотконтори з заявою про прийняття спадщини, в тому числі і щодо спірного житлового будинку, і відповідачем 06 червня 2006 року заведено спадкову справу № 197/2006.
20 лютого 2006 року ОСОБА_8 звернулась до Новгород-Сіверської райдержнотконтори з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_12, заведено спадкову справу №55/2006. Факт прийняття спадщини перевірено нотаріусом за наявністю ощадних книжок, про що свідчить запис на заяві ОСОБА_8 а.с.44. і 13 квітня 2006 року ОСОБА_8 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом(а.с.58).
Рішенням Новгород Сіверського районного суду від 07 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до ОСОБА_8, Новгород-Сіверської держнотконтори про визнання свідоцтва про право власності на спадщину недійсним, задоволені вимоги позивачів і визнано, зокрема, недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 квітня 2006 року на ім”я ОСОБА_8 на будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 та встановлено факт своєчасного прийняття ОСОБА_13 спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_12
Зазначене рішення є чинним.
Позивачі за наявності цього рішення суду звернулись до Новгород-Сіверської райдержнотконтори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом на весь будинок.
Відмовляючи у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на весь будинок, державний нотаріус вважала, що визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок на ім”я ОСОБА_8 не є наслідком виключення її з кола спадкоємців; з документів спадкової справи №55/2006 вбачається, що ОСОБА_8 фактично прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_12, що підтверджується не тільки оглядом нотаріуса при заведенні спадкової справи ощадних книжок, що належали померлій, а й наявністю у справі оригіналу документа на житловий будинок - свідоцтва про право власності.
Тому державний нотаріус вважала, що після померлої ОСОБА_12 спадкоємцями є дочка ОСОБА_8 та син ОСОБА_13, за яким факт прийняття спадщини встановлено після смерті, а діти останнього мають право лише на половину спірного житлового будинку.
З таким висновком погоджується апеляційний суд, а висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8 не може мати права на отримання свідоцтва про право на спадщину на половину будинку, так як після смерті ОСОБА_12 спадщину прийняв ОСОБА_13 і його діти- позивачі у справі мають законне право на отримання свідоцтва на все спірне домоволодіння за заповітом, не відповідає обставинам справи.
Приймаючи рішення від 07 листопада 2007 року про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 квітня 2006 року на ім”я ОСОБА_8, суд виходив з того, що ОСОБА_8 на час відкриття спадщини (1994 рік) і на даний час постійно проживає в м.Чернігові, ощадні книжки потрапили до неї лише в 2006 році, а питання про продовження строку на прийняття спадщини може бути вирішено лише судом. Крім того, Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 18 червня 1994 року втратила чинність і зворотної дії у часі немає.
Апеляційний суд вважає, що таке обґрунтування судового рішення не свідчить про те, що свідоцтво про право на спадщину визнано недійсним з підстав відсутності у особи, якій воно видано, права на спадкування у відповідній частці і погоджується з висновком державного нотаріуса про те, що ОСОБА_8 не виключена з кола спадкоємців.
Встановлення судовим рішенням факту прийняття ОСОБА_13 спадщини після померлої ОСОБА_12 не є підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в цілому на весь будинок за наявності іншого спадкоємця.
Також суд першої інстанції залишив поза увагою висновок нотаріуса про вчинення ОСОБА_8 дії, що свідчить про прийняття спадщини згідно положень ст.549 ЦК України( в редакції 1963 року), а саме наявність у спадковій справі № 55/2006 оригіналу документа на житловий будинок - свідоцтва про право власності, і не дав оцінки даному факту при ухваленні рішення.
Тому апеляційний суд вважає, що постанова нотаріуса про відмову у видачі позивачам свідоцтва про право власності на весь спірний будинок є обгрунтованою, винесена правомірно, виходячи з наявних документів спадкових справ №55 /2006 та №197/2006, і суд не вправі при зазначених обставинах зобов”язувати нотаріуса видавати позивачам свідоцтво про право на спадщину на весь житловий будинок за наявності іншого спадкоємця, яка не позбавлена права на частку у спадковому майні.
Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог позивачів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.3, 313-314,316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 – задовольнити.
Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11 до Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори Чернігівської області про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язання вчинити нотаріальну дію-відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: