ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/3301.04.11

за позовом          Комунального підприємства Печерської районної у м. Києві раді по утриманню житлового господарства «Хрещатик»

до           Приватного підприємства Фірми «Вір’єм»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

          Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»

про          спонукання укласти договір.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Богомаз А.К. –представник за довіреністю

від відповідача: Паньків О.В. –представник за довіреністю

від третьої особи: Богомаз А.К. –представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

КП Печерської районної у м. Києві раді по утриманню житлового господарства «Хрещатик»звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПП Фірми «Вір’єм», в якій просило визнати укладений рішенням суду договір № 445 від 15.12.2009 на експлуатаційні витрати та комунальні послуги по орендованому приміщенню загальною площею 627,0 кв.м. в буд. 8 по вул. Заньковецької між позивачем - КП Печерської районної у м. Києві раді по утриманню житлового господарства «Хрещатик»та відповідачем - ПП Фірмою «Вір’єм», у запропонованій позивачем редакції.

Представник позивача та третьої особи підтримав доводи та вимоги позовної заяви.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти вимог позовної заяви з підстав, наведених у відзиві.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до  ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 01.04.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2009 між КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»та ПП Фірмою «Вір’єм» було укладено договір № 139/601 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва, у відповідності до умов якого відповідачу в оренду було передано нежитлове приміщення для розміщення медичного закладу (стоматологічні кабінети та кабінет сімейного лікаря) за адресою: м. Київ,                     вул. Заньковецької, 8, загальною площею 627,0 кв.м., з яких 205,5 кв.м. на першому поверсі,            85,4 кв.м. в цоколі та 336,1 кв.м. в підвалі, на строк з 15.12.2009 по 15.12.2010. Вказане приміщення було передано по акту від 15.12.2009.

У відповідності до протоколу засідання комісії з питань користування та відчуження комунального майна Печерської районної у м. Києві ради від 25.03.2010 № 4 було погоджено відповідачу розділити вищевказаний договір оренди на два: на площу 498,0 кв.м. та на площу 129,0 кв.м.

25.03.2010 між КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»та ПП Фірмою «Вір’єм»були укладені: договір № 139/601, згідно умов якого відповідачу в оренду було передано нежитлове приміщення для розміщення медичного закладу (стоматологічні кабінети та кабінет сімейного лікаря) за адресою: м. Київ,                     вул. Заньковецької, 8, загальною площею 498,0 кв.м., з яких 205,5 кв.м. на першому поверсі, 85,4 кв.м. в цоколі та 207,1 кв.м. в підвалі, на строк з 25.03.2010 по 15.12.2010; та договір № 139/601/1, у відповідності до якого відповідачу в оренду було передано нежитлове приміщення для розміщення медичного закладу (стоматологічні кабінети та кабінет сімейного лікаря) за адресою: м. Київ, вул. Заньковецької, 8, загальною площею 129,0 кв.м. в підвалі, на строк з 25.03.2010 по 15.12.2010.

Позовні вимоги щодо визнання укладеним договору № 445 від 15.12.2009 обґрунтовані тим, що відповідач в порушення ст. 181 ГК України у двадцятиденний строк договір не повернув та не надіслав відповіді на листи позивача від 01.07.2010 та від 01.02.2010, що свідчить про ухилення відповідача від укладення договору. Вказані доводи спростовуються наступним.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов’язок підготовки та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг покладений на виконавця таких послуг.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору, згідно ст. 628 ЦК становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Загальний порядок укладання господарських договорів, встановлений в ст. 181 ГК України, у відповідності до ч. 3 якої, сторона, яка одержала проект договору, надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Статтею 187 ГК України передбачено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов’язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

В позовній заяві позивач вказує на те, що ним 01.07.2010 простим листом було направлено на адресу відповідача лист-вимогу щодо повернення до 10.07.2010 КП Печерської районної у м. Києві раді по утриманню житлового господарства «Хрещатик»(КП УЖГ «Хрещатик») підписаного договору на комунальні послуги та експлуатаційні витрати по орендованому приміщенню по вул. Заньковецької, 8.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем проекту договору на комунальні послуги та експлуатаційні витрати станом на 01.07.2010, та того, що листом від 01.07.2010 № 436/11 було направлено на адресу відповідача вказаний проект договору, що не спростовано належним чином позивачем.

01.02.2011 позивачем було направлено відповідачу лист № 56/11 з проханням заключити договір на комунальні послуги та експлуатаційні витрати, згідно чинного законодавства, підписати договір № 445 на експлуатаційні витрати та комунальні послуги від 15.12.2009 і повернути два примірники на адресу КП УЖГ «Хрещатик».

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не дочекавшись встановленого законодавством двадцятиденного строку для розгляду відповідачем пропозиції щодо укладення договору від 15.12.2009 № 445, звернувся 18.02.2011 з позовом до господарського суду міста Києва про визнання вказаного договору укладеним.

При цьому, 21.02.2011, у встановлений ст. 181 ГК України двадцятиденний строк,                  ПП Фірмою «Вір’єм»на адресу позивача у відповідь на його пропозицію від 01.02.2011 № 56/11 було надіслано лист від 18.02.2011 № 155/р, яким відповідач повернув без розгляду отримані примірники договорів з метою приведення пропозиції у відповідність до вимог  порядку укладення господарських договорів, у зв’язку з тим, що примірники договору не містять підписи та печатки позивача, і датовані 15.12.2009 з визначенням терміну дії договору до 15.12.2010.    

Враховуючи викладене, суд вважає, що на день подання позову у даній справі між сторонами був відсутній спір щодо укладення договору на експлуатаційні витрати та комунальні послуги від 15.12.2009 № 445.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підстави для визнання укладеним договору на експлуатаційні витрати та комунальні послуги від 15.12.2009 № 445 відсутні, а відтак позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                                                С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.04.2011