У Х В А Л А

іменем  україни

   25 березня 2011  року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

          Мартинюка В.І.                  Дем’яносова М.В.                    Ткачука О.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням та покладення обов’язку укласти договір найму жилого приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 4 листопада 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, в якому просила визнати за ними право користування квартирою АДРЕСА_1 та укласти з нею договір найму вказаного жилого приміщення.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 червня
2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 4 листопада 2010 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 4 листопада 2010 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачка, залишаючись зареєстрованою в спірній квартирі та постійно проживаючи там разом із дітьми зберігає своє право власності на квартиру, а значить і право користування нею.

           Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду (судів) не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 4 листопада 2010 року залишити без змін.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.І. Мартинюк

М.В. Дем’яносов

О.С. Ткачук