Справа № 22-1467-2007р. Головуючий в 1 інстанції: Доля В.А.
Доповідач: Демянчук С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2007 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Буцяка З.І.
суддів: Демянчук С.В., Григоренка М.П.
при секретарі: Колесовій Л.В.
з участю представника позивачки ОСОБА_1адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу АДРЕСА_1недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1про визнання права власності, як добросовісного набувача на АДРЕСА_1.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу АДРЕСА_1недійсним відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про визнання права власності, як добросовісного набувача на АДРЕСА_1відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позову є незаконним та необгрунтованим і підлягає зміні з підстав недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.
Вказує, що спірна квартира була придбана відповідачем за час шлюбу і відповідно до ст. 22 КпШС України належала подружжю на праві спільної сумісної власності, оскільки згідно ст. 23 КпШС України майном, нажитим за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою. Для укладення угод по відчуженню спільного майна подружжя, що потребують нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя повинна бути висловлена у письмовій формі.
Тому вважає, що висновок суду першої інстанції є неправильним, оскільки суперечить вимогам ст. 22 КпШС України.
Крім того зазначає, що факт придбання ОСОБА_5 АДРЕСА_2за кошти матері суд визнав встановленим на підставі неналежних доказів. Просив змінити рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2007 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі продажу АДРЕСА_1та задовольнити даний позов.
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 вважають рішення суду першої інстанції законним та обгрунтовним. Просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
Відповідачі апеляційну скаргу не визнали, вважають висновки суду першої інстанції правильними. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5., ОСОБА_3,
ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажі АДРЕСА_1, суд першої інстанцій виходив з доведеності того факту, що спірна квартира є приватною власністю ОСОБА_5
При цьому , суд обгрунтовував свій висновок тим, що згідно частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.
З рішення Рівненського міського суду від 14 квітня 2000 року ( а.с. 31) вбачається, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було розірвано. Як підставу розірвання шлюбу має місце висновок про те, що з середини 1998 року сім'я розпалась.
Щодо вказаних висновків суд першої інстанції навів відповідні мотиви й докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція, оскільки доказами по справі встановлено, що спірна квартира була придбана за особисті кошти ОСОБА_5 та в період, коли сім"я з позивачкою розпалася, а тому спірна квартира не є спільною сумісною власністю подружжя.
Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з"ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права , та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, - у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1- адвоката ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий : Буцяк З.І.
Судді : Демянчук С.В.
Григоренко М.П.