Справа № 33-ц-857 Категорія ЦК: 44
Головуючий в першій інстанції:Гребик Л.В.
Суддя-доповідач: Демянчук С.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: Собіни І.М.
Демянчук С.В.
Шимківа С.С.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Яремчанської міської ради про поділ спільного майна подружжя, визнання недійсними рішень виконкому та сесії Яремчанської міської ради, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, надання в користувапння земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку та додатковим позовом до ОСОБА_2 Яремчанської міської ради про визнання недійсними рішень виконкому та сесії Яремчанської міської ради про передачу ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, надання в користування земельної ділянки.
Свої позовні вимоги обгрунтувала тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем двічі, з 1973 року по 1978 рік та з 1981 року по 1999 рік. В період шлюбу з 1988 року по 1998 рік вони збудували незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1, ступінь готовності якого ювить 31%.
Як дружина, вона має право на 1/2 частину майна, придбаного в період шлюбу, зокрема, на половину вказаного будинку, проте, поскільки ступінь готовності його незначний і на нього не може бути визнано право власності, просила визнати за нею право власності на всі будівельні матеріали, які використані для будівництва будинку, з присудженням на користь відповідача компенсації в сумі 4 119 гривень вартості половини будматеріалів, тобто провести реальний розподіл незавершеного будівництва.
Земельна ділянка площею 0,06 га для будівництва і обслуговування вказаного будинку і надана їм з відповідачем, як подружжю, рішенням виконкому Яремчанської міської ради 14.04.1988 року, тому вона має право на 1/2 її частину площею 0,03 га. Проте, після пред”явлення нею позову до суду про поділ будинку, відповідач приватизував земельну ділянку, яка їм була виділена для будівництва, зокрема, рішенням виконкому Яремчанської кої ради від 23.10.2003 року відповідачу передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,57 га , із них 0,10 га - для обслуговування будинку, рішенням Яремчанської міської і від 20.05.2004 року відповідачу передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,58 га, в яку ввійшла земельна ділянка, надана їм під будівництво у 1988 році і на підставі цього рішення 31.10.2005 року відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказані рішення суперечать діючому законодавству, поскільки як дружина, вона має право на ½ частину земельної ділянки, яка була надана їм з відповідачем в період шлюбу для будівництва будинку.
Просила визнати за нею право власності на будівельні матеріали незавершеного будівництвом житлового АДРЕСА_1 в м. Яремчі з присудженням на користь відповідача компенсації вартості половини будівельних матеріалів в сумі 4199 гривень, визнати недійсним рішення виконкому Яремчанської міської ради від 21.10.2003 року в частині надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,57 га, визнати недійсним рішення Яремчанської міської ради від 20.05.2004 року в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,58 га для оформлення в приватну власність, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2 31.10.2005 року на підставі рішення від 20.05.2004 року, виділити їй в користування земельну ділянку площею 0,03 га.
Рішенням Яремчанського міського суду від 05.07.2006 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Яремчанської міської ради про поділ спільного майна подружжя і визнання права власності на будівельні матеріали незавершеного будівництва АДРЕСА_1 в м. Яремчі, визнання недійсним рішення виконкому Яремчанської міської ради від 21.10.2003 року в частині надання ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки, визнання недійсним рішення Яремчанської міської ради від 20.05.2003 року в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки для оформлення в приватну власність, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 і зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів за № 010529801308, надання в користування земельної ділянки відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2006 року і справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В поданих запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить касаційну скаргу відхилити, зазначає, що рішення суду першої та апеляційної інстанції є законними та обгрунтованими, оскільки висновки суду відповідають встановленим дійсним обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій України” щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ” від 22 лютого 2007 року, ст.ст. 331, 332, 335-337, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 липня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписи Собіна І.М.
Демянчук С.В.
Шимків С.С.
Копія : вірно Демянчук С.В.