Справа № 33-Ц-823 2007 р. Головуючий у суді 1 інстанції Петрів М.І.
Категорія 44 Доповідач Собіна І.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2007 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі :
Собіни І. М., Шимківа С.С., Демянчук С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод в користуванні заїздом та за зустрічним позовом ОСОБА_2до Тужилівської сільської ради, зацікавлена особа - ОСОБА_1, про визнання незаконним рішення Тужилівської сільської ради на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 листопада 2005 року за касаційною скаргою ОСОБА_2на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2005 року, -
в с т а н о в и л а :
В квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2про усунення перешкод в користуванні заїздом. При цьому посилалася на те, що ОСОБА_2, під час газифікації села та прокладенні газових труб до своєї садиби, влаштувала опору газової труби таким чином, що було частково перекрито дорогу до її городу. Рішенням сесії Тужилівської сільської ради від 24 вересня 2003 року було зобов'язано ОСОБА_2 перенести опору під газову трубу. Однак ОСОБА_2 даного припису не виконала. Через неправомірні дії відповідачки їй завдана моральна шкода, яку просить стягнути в сумі 3000 грн. та зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні заїздом та перенести опору під газову трубу з проїзної частини дороги.
ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до Тужилівської сільської ради, зацікавлена особа - ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення Тужилівської сільської ради від 24 вересня 2003 року. При цьому посилалася на те, що рішенням сесії Тужилівської сільської ради її зобов'язано перенести опору під газову трубу, однак дане рішення вважає незаконним виходячи з того, що рішенням сесії від 30 жовтня 2002 року їй було надано дозвіл зробити заїзд до свого будинку попри огорожі гр. ОСОБА_3. і дана земельна ділянка, що надана їй у користування, не могла бути виділена сільською радою гр. ОСОБА_1 під заїзд без вилучення її у неї у встановленому законом порядку. Перенесення газової труби, а саме опори під газову трубу є неможливим з технічних умов, оскільки газова труба, що прокладена до її господарства, являється трубою так званого "середнього тиску". Проведення газу до її господарства прокладено у суворій відповідності до технічної документації. Перенесення ж опори під газову трубу буде суперечити будівельним нормам, оскільки газопровід середнього тиску не може проходити на відстані менше ніж один метр від проїзної частини дороги.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 1 серпня 2005 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю, зустрічний позов ОСОБА_2 до Тужилівської сільської ради, зацікавлена особа - ОСОБА_1, про визнання незаконним рішення Тужилівської сільської ради від 24 вересня 2003 року задоволено та скасовано рішення сесії Тужилівської сільської ради від 24 вересня 2003 року.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 листопада 2005 року рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 1 серпня 2005 року скасовано. Ухвалено нове рішення. Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково і зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод позивачці у користуванні громадським заїздом в с. Тужилів Калуського району та стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1 8,50 грн. державного мита.
Позов ОСОБА_2 до Тужилівської сільської ради Калуського району задоволено частково і визнано незаконним рішення сесії зазначеної ради від 24 вересня 2003 року в частині зобов'язання ОСОБА_2 перенести опору ОСОБА_1 з проїзної частини заїзду та стягнуто з Тужилівської сільської ради на користь ОСОБА_2 8,5 грн. державного мита. В решті позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 листопада 2005 року та залишити в силі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 1 серпня 2005 року.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2відхилити.
Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Собіна І.М.
Шимків С.С.
Демянчук С.В.