ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 р. Справа № 2а-16415/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засіданняТроценко О.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: Чорнило О.О.
Від відповідача: Дубов Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Сталь-МАШ», м. Дніпропетровськ до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0014171502/0 від 02.11.10р.,-
ВСТАНОВИВ:
13.12.2010р. ПП «Сталь-МАШ»звернулося з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0014171502/0 від 02.11.2010р. щодо визначення позивачу податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 10 031 400 грн. 60 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327 та в акті перевірки від 28.10.2010р. № 5415/152/35681524 в порушення абз.2 п.2.2.18 не зазначена інформація, яка визнана обов’язковою при оформленні результатів невиїзних перевірок, а саме: не вказано місцезнаходження позивача, не вказана дата закінчення перевірки, відсутня інформація щодо наявності наказу про призначення директора ПП «Сталь-МАШ», не зазначена назва документа про реєстрацію ПП «Сталь-МАШ», відсутня інформація за яким методом суцільним або вибірковим використовувались документи під час перевірки. Крім того, позивач вказує на те, що в порушення п.4.2,п.4.3 Порядку № 327 не були запрошені посадові особи позивача для підписання акту до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 Порядку № 327, податкове повідомлення-рішення, що оспорюється, позивачу під розписку не вручалося та не надсилалося відповідачем на адресу позивача, що є порушенням п. 4.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253. На думку позивача акт невиїзної документальної перевірки від 28.10.2010р. № 5415/152/35681524 оформлений з суттєвими недоліками, а тому виключає можливість винесення на підставі цього акту податкового повідомлення-рішення. Також, позивач зазначає, що придбаний позивачем за договорами поставки від 01.08.2010р. № 565 та № 566 товар був повернутий 02.09.2010р. контрагентом через недоброякісність у зв’язку з чим позивачем було подано відповідачу уточнюючу податкову декларацію.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить відмовити позивачеві в позові, у судовому засіданні та у наданих запереченнях на позов посилається на те, що позивач в порушення абз. «г»п.п.7.2.1, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) безпідставно завищено податковий кредит на суму 4 850 172 грн. 65 коп., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет за серпень 2010р. у розмірі 10 031 400 грн. 60 коп. Також, представник відповідача зазначає, що посилання позивача на неналежне оформлення результатів перевірки згідно наказу ДПА України від 10.08.2005р. № 327 є безпідставним, оскільки відповідно до Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 затверджено Форму податкової декларації та Порядок її заповнення і подання. Відповідно до п. 7 Порядку № 166 податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників, а п.7.2 передбачає, що зареєстровані в податковій інспекції декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За результатами такої перевірки робиться відповідний запис у розділі ІУ податкової декларації та складається акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку. За викладеного, представник відповідача зазначає, що дії відповідача щодо проведення перевірки та складання акту перевірки відносно позивача та податкового повідомлення - рішення є законними.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.02.2011р., а в подальшому до 16.03.2011р.
У ході судового розгляду справи, у судовому засіданні 15.02.2011р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить про зміну предмету позову, а саме: просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0014171502/0 від 02.11.2010р. про визначення ПП «Сталь-МАШ»податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 10 031 400,60 грн.
Оскільки зазначена заява про уточнення позовних вимог містить посилання на зміну предмету позову та надана позивачем у ході судового розгляду справи, вона не приймається судом до розгляду, так як у відповідності до вимог ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може змінити предмет адміністративного позову лише до початку судового розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодексу України та втратили чинність Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш та наказ ДПА України від 30.05.1997р. № 166, яким затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Виходячи з наведеного, до правовідносин, які виникли між сторонами у серпні-листопаді 2010р. слід застосовувати законодавство України, яке було чинне на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш та Наказ ДПА України від 30.05.1997р. № 166, яким затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.
Як встановлено судом у ході розгляду справи, 28.10.2010р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка Приватного підприємства «Сталь-МАШ» з питань перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за серпень 2010р., яка зареєстрована в ДПІ 20.09.2010р. вх. № 11402 (а.с.14-24).
За результатами вищевказаної перевірки податковою інспекцією було складено акт від 28 жовтня 2010р. №5415/152/35681524, яким встановлено, що в порушення п.9.8 ст. 9 та п.п.7.2.6,п.7.2.4. п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) ПП «Сталь-МАШ»було завищено податковий кредит на суму 7 716 462 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет за серпень 2010 року на вищевказану суму(а.с.53-54).
Вищенаведений акт перевірки від 28.10.2010р. містить посилання на те, що перевірку проведено згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість розшифровки податкового кредиту та податкових зобов’язань в розмірі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ) за серпень 2010 року та встановлено наступне: платником задекларовано обсяги поставки (без ПДВ) –43 364 654 грн. (сума ПДВ -8 672 931 грн.; коригування податкових зобов’язань (без ПДВ) –(349 820) грн.., (сума ПДВ – (69 964 грн.); обсяги придбання (без ПДВ) –41 979 886 грн. (дозволений податковий кредит –8 395 977 грн.). Позитивне значення між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду складає 346 918 грн. (р.18.1). Сума ПДВ, яка підлягає нарахування до сплати 346 918 грн. (р.27). Згідно даних додатку 5 до декларації за серпень 2010 року обсяги поставки (без ПДВ) складає 43 364 654 грн. ( сума ПДВ –8 672 931 грн., обсяги придбання (без ПДВ) складає 41 979 886 грн. (дозволений податковий кредит –8 395 977 грн.). В ході перевірки встановлено факт включення платником податку суми ПДВ до податкового кредиту на підставі документів, виписаних суб’єктами господарювання щодо яких анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а саме: ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей». Згідно листів ДПІ у Печерському районі м. Києва ( вих. № 9985/7/15-710 від 05.10.2010р.та вих. № 9984/7/15-310 від 05.10.2010р.) щодо взаємовідносин ПП «Сталь-МАШ»з контрагентами ТОВ «Е-Восток Україна»( код ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ «Елфра Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908) за серпень 2010 року та відповідно до наказу ДПА України від 18.04.08 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», проведено автоматизоване співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість по ПП «Сталь-МАШ»(код ЄДРПОУ 35681524) за серпень 2010 року за результатами якого встановлені відхилення сум ПДВ по деклараціям з ПДВ за серпень 2010 року в розрізі контрагентів, а саме: завищення податкового кредиту на загальну суму 7 716 462,00 грн. по ТОВ «У-Восток Україна»(код ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ «Елфра Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908), які знаходяться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, у тому числі:
- згідно декларації з ПДВ № 114022 від 20.09.2010р. за серпень 2010р. підприємством задекларовано податковий кредит по ТОВ «Е-Восток України»(код ЄДРПОУ 34478763) на суму ПДВ –2 936 351,00 грн. по ТОВ «Елфра Дисплей»(код 33743908) на суму ПДВ –4 781 111, 00 грн. (а.с. 23-24).
Згідно листів ДПІ у Печерському районі м. Києва ( вих. № 9985/7/15-710 від 05.10.2010р.та вих. № 9984/7/15-310 від 05.10.2010р.) ТОВ «Е-Восток України»(код ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ «Елфра Дисплей»(код 33743908) анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість (акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 173/1/15-7 від 05.05.2010р. та акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 171/1/15-3 від 05.05.2010р. відповідно) та виключено з Реєстру платників ПДВ 05.05.2010 на підставі п.п. «г» п.9.8 ст. 9 Закону № 168, оскільки підприємства не надавали декларації з ПДВ протягом дванадцяти послідовних місяців.
Відповідно до абзацу 6 п.п.25.2.2., п.25.2 ст. 25 розділу «Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість»Положення № 79: якщо реєстрацію особи як платника податку на додану вартість було анульовано за ініціативою органу державної податкової служби та відомості із реєстру про акт анулювання було оприлюднено відповідно до п.9.3 статті 9 Закону № 168 та пункту 35 Положення № 79, то право доступу до таких відомостей є забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до відома заінтересованих осіб.
Таким чином, на момент виписки податкових накладних за серпень 2010 року ТОВ «Е-Восток Україна»( код ЄДРПОУ 34478763) та ТОВ «Елфра Дисплей»( код ЄДРПОУ 33743908) не були зареєстровані платниками ПДВ та не мали права виписки податкових накладних, відповідно до п.9.8 ст. 9 та п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями): «… у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту…», «… право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість».
Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»: «Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту…». Обов’язкові вимоги щодо заповнення податкової накладної встановлені п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у т.ч.: «г) податковий номер платника податку продавця та покупця…». Крім того, р. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165 встановлено, що «Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість». Пунктом 5 вказаного порядку зазначено, що «Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку». У відповідності до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями): «Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями…». В порушення п.9.8 ст. 9 та п.п.7.2.6, п.п.7.2.4, п.п.7.2.1, п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168 підприємством безпідставно завищено податковий кредит на суму 7 716 462,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет за серпень 2010р. у зазначеній сумі.
За висновками наведеного акту визначено, що на підставі підпунктів 7.7.1 пункту 7.7, підпунктів 7.2.6, 7.2.4, 7.2.1 пункту 7.2 та підпунктів 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»( зі змінами) та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»( зі змінами): збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 7 716 462,00 грн. (а.с.53-54).
В подальшому, 02.11.2010р., на підставі вищенаведеного акту перевірки від 28.10.2010р., державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014171502/0 від 02.11.2010р. про визначення ПП «Сталь-МАШ»суми податкового зобов’язання за основним платежем 7 716 462,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 314 938,60 грн. Зазначене повідомлення-рішення було отримано позивачем 10.11.2010р., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення (а.с.52).
08.11.2010р. ПП «Сталь-МАШ»направив на адресу державної податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань по ПДВ за серпень 2010р., в якій зазначив суми ПДВ в розділі ІІ «Податковий кредит»-4 781 111,00 грн., - 2 935 351,00 грн. (а.с.25-27).
Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 166 затверджено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 4 вказаного вище Порядку № 166 визначено порядок подання декларацій, відповідно до якої декларація подається платником у визначений у пункті 2.6 цього Порядку строк до підрозділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку. Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді у нього податкове зобов’язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку. При цьому, у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/ (спеціальної). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов’язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення.
Пунктом 4.4 ст. 4 цього ж Порядку, встановлено, що якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то такий платник зобов’язаний подати у порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181, уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.
У відповідності до п.4.5 ст. 4 Порядку № 166, після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.
Відповідно до п.4.6 ст. 4 Порядку № 166 податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання декларації до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 7 зазначеного Порядку № 166 передбачені правила проведення перевірок декларацій податковим органом.
Відповідно до п.7.1 згаданого Порядку № 166 податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників, а п.7.2 визначає, що зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.
Згідно із п.7.3 цього ж Порядку № 166 встановлено, що за результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі ІУ податкової декларації та складається акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків –ст. 4.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до контролюючих органів стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, віднесені податкові органи ( ст. 2 Закону № 2181-ІІІ).
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи копії акту перевірки від 28.10.2010р., аналізу наведених норм діючого законодавства України, суд приходить до висновку, що перевірку відповідачем поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за серпень 2010р. проведено на підставі наданих відповідачу повноважень, у спосіб, у порядку та у відповідності до вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин наведеного вище законодавства України, а тому посилання позивача на порушення процедури проведення перевірки, передбаченої Порядком № 327 від 10.08.2005р. є безпідставним, оскільки Порядок № 327 регулює проведення і оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а не порядок перевірок податкових декларацій.
Крім того, слід зазначити, що процедура проведення перевірки не може бути безумовною підставою для висновку про неправомірність визначення платнику податків податкового зобов’язання.
Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі у справі № К-16639/07.
Також, під час судового розгляду справи судом встановлено та не оспорено позивачем факт включення суми ПДВ до податкового кредиту та внесення до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010р. на підставі накладних, виписаних 01.08.2010р. ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей», а саме: згідно декларації з ПДВ № 114022 від 20.09.2010р. за серпень 2010р. підприємством позивача задекларовано податковий кредит по ТОВ «Е-Восток Україна»( код ЄДРПОУ 34478763) на суму ПДВ – 2935351,00 грн., по ТОВ «Елфра Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908) на суму ПДВ –4781111,00 грн. за договорами № 565 від 01.08.2010р. та № 33854 від 30.07.2010р.(а.с.22-24).
Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.2.1 п.7.2 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість та інше.
Згідно підпункту 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону –(п.п.7.2.4 п. 7.2 Закону № 168/97-ВР).
Відповідно до п.п. «г»п.9.8 ст. 9 Закону України Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, реєстрація платника податків на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що станом на 01.08.2010р. ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей»не мало права на складання податкових накладних, оскільки відносно зазначених контрагентів було анульовано реєстрацію платників податків на додану вартість, що підтверджується копіями актів № 171/1/15-3 та № 173/1/15-7 від 05.05.2010р., які наявні в матеріалах справи.
Зазначена інформація про анулювання свідоцтв про реєстрацію платників податків відносно вказаних підприємств відповідно до вимог п.9.3 ст. 9 Закону України № 168/97-ВР, п.8 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість затвердженого наказом ДПА від 01.03.2000р. № 79 була податковим органом оприлюднена на веб-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua), а тому згідно п.9 зазначеного Положення, право доступу до цієї інформації було забезпеченим та інформація про таке анулювання є доведеною до відома заінтересованих осіб.
Таким чином, позивач не мав права включати суми ПДВ до податкового кредиту в податковій декларації за виписаними ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей»податковими накладними у серпні 2010р., оскільки відносно зазначених контрагентів було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку ще з 05.05.2010р. про що доведено до відома всіх заінтересованих осіб, в тому числі і до позивача у вищезгаданому порядку.
Також, судом враховуються і листи Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 05.10.2010р. № 9985/7/15-710, № 9984/7/15-310 відповідно до яких податковим органом проведено співставлення даних податкової звітності та розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за квітень –серпень 2010р. та встановлено, що ТОВ «Е-Восток Україна»та ТОВ «Елфра Дисплей»мають ознаки «податкової ями»і відносно них анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість актами від 05.05.2010р.(а.с.48-51).
Отже, зазначеними діями позивача порушені п.9.8 ст. 9, пп.7.2.6 п.п.7.2.4, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР та безпідставно завищено податковий кредит на суму 7 716 462,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати в бюджет за серпень 2010р.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що оспорюване позивачем повідомлення-рішення № 0014171502/0 від 02.11.2010р. про визначення позивачу податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 10031400 грн. 60 коп. є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, прийняте у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України
Посилання представника позивача на те, що внесення вищезазначених сум ПДВ до податкового кредиту у декларацію з податку на додану вартість було здійснено помилково головним бухгалтером підприємства, у зв’язку з чим 08.11.2010р. було направлено на адресу податкової інспекції уточнюючий розрахунок, є безпідставними та не приймаються судом до уваги, так як зазначене виправлення було здійснено після того, як податковим органом були виявлені порушення норм діючого податкового законодавства та відносно цього порушення прийнято повідомлення-рішення № 0014171502/0 від 02.11.2010р., а тому уточнюючий розрахунок від 08.11.2010р. не може розцінюватися як самостійне виправлення помилки позивачем.
При цьому, є безпідставним і твердження позивача про те, що оспорюване податкове повідомлення –рішення відповідачем не направлялось на адресу позивача, так як це твердження спростовується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримане позивачем 10.11.2010р. (а.с.52).
Отже, позивачем на підтвердження правомірності своїх доводів не надано жодних доказів, які б свідчили про неправомірність та незаконність прийнятого відповідачем рішення. Також, твердження про повернення товару у зв’язку з його недоброякісністю зазначеним вище контрагентам не підтверджено відповідними доказами та ніяким чином не може вплинути на порушення, виявлені відповідачем під час перевірки поданої декларації позивача та на прийняте оспорюване рішення-повідомлення.
За викладених обставин, у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12,71,86, 94, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Приватного підприємства «Сталь-МАШ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0014171502/0 від 02.11.2010р. – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 18.03.2011р.
Суддя
С.О. Конєва