Судове рішення #14336196

   

                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


31 березня 2011 р.  Справа № 2а/0470/2897/11



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

до  Приватного підприємства «Монтажбудпостач», м. Кривий Ріг

про стягнення податкового боргу в сумі 332,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2011 року Центральна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі звернулася з позовною заявою до Приватного підприємства «Монтажбудпостач»та просить стягнути з останнього заборгованість по платежам до бюджету в сумі 332,42 грн. по податку на додану вартість, яка виникла внаслідок не повної сплати сум податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням №0000601502/0 від 25.03.2010р.

Ухвалою суду від 14.03.2011р. відповідачу було запропоновано у строк до 28.03.2011 року надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач у встановлений  судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України, за адресою вказаною в довідці з ЄДРПОУ станом на 04.02.2011р. (а.с.6).

Пунктом 4 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим  Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику  осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна  бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів  з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що  суб’єктом владних повноважень –є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських  функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно  п.8 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного  суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана  позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України  юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори,  зокрема, спори  за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання  чинності Податковим кодексом України та те, що позивач звернувся з позовними вимогами до  адміністративного суду після набрання чинності  вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише щодо повноважень позивача, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.20.1.18. Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач –орган державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Монтажбудпостач»зареєстроване рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради 10.09.2007р. за №12271020000009471, ідентифікаційний код 35230556 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Малешкіна, буд.14а та перебуває на обліку як платник податків в Центральній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі, що підтверджується даними наведеними в актах перевірки, які наявні в матеріалах справи (а.с.15-16).

Приватне підприємство «Монтажбудпостач»в порушення вимог  Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(які були чинними на момент виникнення податкового боргу) має податкову заборгованість перед бюджетом в сумі 332 грн. 42 коп. по податку на  додану вартість, що підтверджується довідкою про виникнення заборгованості станом на 10.02.2011р. та розрахунком суми податкового боргу станом на 10.02.2011р., які наявні в матеріалах справи  (а.с.9,12).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинного на момент виникнення правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Так, 25.03.2010р.  Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі було здійснено невиїзну документальну (камеральну) перевірку ПП «Монтажбудпостач»з питань своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість та дотримання термінів строку повернення податковому органу Свідоцтва з податку на додану вартість. В ході перевірки встановлено порушення відповідачем пункту 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/07-ВР,  а саме: відповідачем не повернуто свідоцтво платника ПДВ, що підтверджується копією акту від 25.03.2010р., який наявний в матеріалах справи. (а.с15-16).

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено, що платник податку зобов’язаний повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Відповідно до абз. «г»п. 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) Центральною МДПІ анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Монтажбудпостач»з підстав неподання до податкового органу декларації протягом двадцяти послідовних податкових місяців, що підтверджується актом від 30.11.2009р. №71 (а.с.15-16).

На підставі вищезазначеного акту відносно відповідача було прийнято податкове повідомлення рішення №0000601502/0 від 25.03.2010р., яким визначено відповідачу до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн. за неповернення свідоцтва платника ПДВ. Зазначене повідомлення-рішення у зв’язку з неможливістю  вручення відповідачу розміщено на дошці податкових оголошень 23.04.2010р., що  підтверджується відміткою в корінці податкового повідомлення-рішення. (а.с.13).

Зазначені дії відповідача порушують вимоги  п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, яким встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю ( у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством або їх затримку, затримку у поверненні свідоцтва платника ПДВ, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Враховуючи наявність часткової сплати в сумі 7,58 грн., відповідач має податкову заборгованість за вищенаведеним податковим  повідомленням-рішенням на загальну суму 332,42 грн., що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків станом на 10.02.2011р. та розрахунком суми податкового боргу станом на 10.02.2011 (а.с.9,12).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Центральною МДПІ у м. Кривому Розі з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:

- перша податкова вимога № 1/190 від 08.04.2010р. на суму 332 грн. 42 коп., яка була направлена на адресу відповідача та розмішена на дошці податкових оголошень 17.05.2010р., що підтверджується відповідним записом в податковій вимозі (а.с.17);

- друга податкова вимога № 2/239 від 14.05.2010р.  на суму 332 грн. 42 коп., яка була направлена на адресу відповідача та розмішена на дошці податкових оголошень 29.06.2010р., що підтверджується відповідним записом в податковій вимозі (а.с.18).

Відповідно до п.6.2.4 статті 6 Закону № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що розміщення податкової вимоги  на дошці податкових оголошень вважається днем її вручення

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов’язання платника податків нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 статті 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Також у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 –ІІІ у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 наведеного Закону, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно наданої позивачем довідки та розрахунку суми податкового боргу, сума податкової заборгованості перед бюджетом у відповідача за вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням становить 332 грн. 42 коп. (а.с.9,12).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»(який діяв на момент виникнення правовідносин) платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Вказане вище податкове повідомлення-рішення позивача від 25.03.2010р. не оскаржено відповідачем у встановлені законом строк, а отже, податкове зобов’язання є узгодженим.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про податок на додану вартість», які діяли станом на момент виникнення податкового боргу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до  ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються. Крім того, судом враховується, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ДКМУ «Про державне мито»у зв’язку з чим, судових витрат ним не понесено.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12,71,86, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі до Приватного підприємства «Монтажбудпостач», м. Кривий Ріг про стягнення заборгованості в сумі 332 грн. 42 коп. – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Монтажбудпостач» (50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Малешкіна, буд. 14а, ідентифікаційний  код 35230556) заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 332 грн. 42 коп. (триста тридцять дві грн. 42 коп.) – (р/р 33217812700024, код платежу 13050200, одержувач: УДКУ у Дніпропетровській області, код 24230992, МФО 805012).  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені  ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.



Суддя                       




С.О. Конєва


                                                                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація