АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Градовського Ю.М.,
Суворова В.О.,
при секретарі Тегляєвій О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 вересня 2010 року по справі за позовом Біляївського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про виселення, -
встановила:
У квітні 2010 року Біляївський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 в якому просить виселити відповідачку з кімнати АДРЕСА_1, мотивуючи тим що, ОСОБА_2 без дозволу власника гуртожитку, без відома користувача ОСОБА_3 самовільно зайняла спірну квартиру. Відповідачка позов не визнала, заперечувала проти його задоволення.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10 вересня 2010 року позовні вимоги прокурора задоволені у повному обсязі. Виселено ОСОБА_2 з житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення , яким в задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна кімната була виділена у користування ОСОБА_3 та членам її родини, а відповідачка самовільно зайняла вказане приміщення та на свій розсуд почала його використовувати.
Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до листа Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області № 02-17-157 від 09.02.2011 року власником будинку гуртожитку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 є СГ ТОВ «Нерубайське».
Відповідно до довідки СГ ТОВ «Нерубайське» № 21 від 02.04.2010 року ОСОБА_3 22.02.1992 році була виділена житлова площа у вищевказаному гуртожитку, на якій прописана вона та її діти: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З вказаного гуртожитку вони не виселялися та з реєстрації не знімалися, що підтверджується зазначеною довідкою директора СГ ТОВ «Нерубайське» та довідкою про склад сім’ї, виданою головою . Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області.
Як вбачається з довідки СГ ТОВ «Нерубайське» № 22 від 02.04.2010 року ОСОБА_2 у серпні 2009 року самовільно зайняла житлове приміщення, яке було виділено ОСОБА_3 винесла з кімнати усі її речі та почала на свій власний розсуд користуватися вказаним приміщенням. Вказані обставини підтверджуються листом директора СГ ТОВ «Нерубайське» № 80 від 17.09.2009 року на ім’я прокурора Біляївського району з проханням прийняти міри для вселення ОСОБА_3 з дітьми до спірної кімнати.
Відповідно до довідки СГ ТОВ «Нерубайське» № 15 від 15.03.2011 року адміністрація підприємства ніяких розпоряджень щодо вселення ОСОБА_2 на житлову площу, в якій проживала та зареєстрована ОСОБА_3 не видавало. Підставою для надання житла був наказ про прийняття на роботу ОСОБА_3. Також як вбачається з вказаної довідки ОСОБА_2 у гуртожитку було надано житло, яке складається з 5 кімнат: 2 кімнати по 12 кв. м., 2 кімнати по 18 кв. м, 1 кімната-16 кв. м..
Згідно ст.116 ЖК України, особи, які самоправно зайняли житлове приміщення, повинні бути виселені без надання їм іншого житлового приміщення.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 самовільно зайняла кімнату АДРЕСА_1, в якій проживала та була зареєстрована ОСОБА_3 та її діти, у гуртожитку розташованому за адресою: АДРЕСА_1, а тому підлягає виселенню.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 вересня 2010 залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області
/підпис/ І.А. Артеменко
/підпис/ Ю.М. Градовський
/підпис/ В.О. Суворов