Справа № 1718/2-417/11
2011 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2011 року Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя Товстика І.В.
при секретарі Полупан Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" про визнання права власності на квартиру в порядку набувальної давності, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись із позовом до ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" про визнання права власності на квартиру в порядку набувальної давності.
Позивачі в обгрунтування позовних вимог посилаються на те, що їх сім"я в складі чотирьох осіб перебувала на обліку для покращення житлових умов по місцю роботи ОСОБА_1 на Рівненському обласному підприємстві електричних мереж, яке в 2004 році реорганізоване в ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", і з дозволу адміністрації та профкому підприємства їм було надане приміщення для проживання по АДРЕСА_1, де зареєструвались з 05.12.2000 року, яке рішенням Сарненського районного суду від 16.10.2006 року було визнане жилим приміщенням, так як документально значилось як дизельна підстанція, однак, незважаючи на постійне проживання більше десяти років у спірній квартирі, за умови сплати комунальних платежів, не можуть скористатись правом приватизації житла, так як будинок не відноситься до державного житлового фонду, а відноситься до основних засобів Сарненського РЕМ, в зв"язку з чим вважають, що як особи, які добросовісно заволоділи нерухомим майном і продовжують відкрито й безперервно володіти ним протягом десяти років, набули право власності на спірне житлове приміщення, а тому просять визнати за ними та неповнолітнім членом сім"ї ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м.Сарни в порядку набувальної давності.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги у повному обсязі і дали пояснення згідно заяви.
Представник відповідача ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" ОСОБА_6 позов не визнала і пояснила, що сім"я ОСОБА_3 дійсно проживає в квартирі АДРЕСА_1, яка правомірно надавалась позивачам як приміщення для проживанння, однак дане приміщення відноситься до основних засобів підприємства і позивачі проживають в ньому на підставі договору найму, за яким і сплачують квартирну плату, тобто відсутні підстави для визнання права власності за набувальною давністю, крім того не доведений факт незаконного володіння даним майном, що виключає статус добросовісного набувача у позивачів, просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення зі слідуючих підстав.
Із оглянутих трудових книжок вбачається, що ОСОБА_1 з 1988 року, ОСОБА_2 з 1997 року є працівниками ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго".
Згідно списку працівників Сарненського РЕМ на отримання житла ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з 02.09.1995 року перебували на обліку на отримання житла.
Судом достовірно встановлено, що з 05.12.2000 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані та постійно проживають в квартирі АДРЕСА_1 по даний час, що підтверджується оглянутими паспортами, довідками ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" №417 від 29.06.2010 року, №28 від 17.01.2011 року, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8
Відповідно до положень ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Із оглянутих рішення правління компанії ДАЕК "Рівнеобленерго" від 22.03.2001 року, рішення виконкому Сарненської міської ради №711 від 24.09.2003 року вбачається, що підприємством вирішувалось питання про переобладнання спірного житлового приміщення по АДРЕСА_1 у відомчу квартиру та отриманий дозвіл на реконструкцію адмінприміщення (дизельної) під житлове приміщення, однак лише рішенням Сарненського районного суду від 16.10.2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" приміщення дизельної підстанції, яке включене в основні засоби ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" і значиться за адресою АДРЕСА_2, визнане жилим приміщенням загальною площею 75,7м.кв., жилою площею 38,2 м.кв. за фактичним місцем знаходження в АДРЕСА_1.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачі при вселенні в спірне приміщення по АДРЕСА_1 з дозволу адміністрації та профкому підприємства, де працювали і перебували у черзі на отрмання житла, не знали і не могли знати, про те, що дане приміщення станом на 05.12.2000 року є приміщенням дизельної підстанції, а не є жилим приміщенням, яке набуло такого статусу лише за рішенням суду, крім того не здобуто доказів, що вселення відбувалось на підставі ордеру та в подальшому із відповідачем був укладений договір найму житла, як це передбачено нормами житлового законодавства, тобто ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 добросовісно заволоділи спірним майном, однак володіють ним без законних підстав з 05.12.2000 року відкрито і безперервно до даного часу.
Згідно п.8 Прикінцевих та перехідних положень чинного Цивільного кодексу України правила ст.344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Судом достовірно встановлено, що станом на 01.01.2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 як добросовісні набувачі відкрито, безперервно володіють нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1 протягом десяти років, а тому мають право отримати дане житлове приміщення у власність.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає звернення позивачів з приводу порушення цивільних прав в частині визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності законним і обгрунтованим.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд покладає судові витрати по оплаті державного мита на відповідача в сумі 156,01 грн., яку визначає із вартості спірного приміщення згідно довідки ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" №416 від 29.01.2008 року, по вішкодуванню витрат на ІТЗ розгляду цивільної справи на користь позивачів.
Керуючись ст.ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст. 5,6,88,212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" про визнання прва власності на квартиру в порядку набувальної давності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, право спільної часткової власності по 1/4 частині кожному на квартиру АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.
Стягнути з ЗАТ " Ей-І-Ес Рівнеенерго" на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 120 (сто двадцять) грн. судових витрат по оплаті ІТЗ розгляду цивільної справи.
Стягнути з ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" державне мито в дохід держави в сумі 156 (сто п"ятдесят шість) грн 01 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд.
Суддя