№ 1-39
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2009 року місто Київ
Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ВЕРЛАНОВА С. М., при секретарі АБРОСІМОВУ О.О., за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ПЕТРИКА В.А., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього військовослужбовця військової частини А-1937
старшого прапорщика ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1
року в селі Поляни, Шепетівського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не судимого, звільненого з військової служби у жовтні 2008 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 425 і ч.2 ст. 366 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
У період з січня по листопад 2007 року ОСОБА_4, обіймаючи посаду начальника складу взводу забезпечення військової частини А-1937, тобто, будучи військовою службовою особою, недбало ставився до виконання своїх службових обов’язків, а саме, в порушення вимог ст. ст. 1, 3, 6 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України, п.п. 1, 13, 15 „Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225, п.п. 1 - 5, 11, 12, 15, 16, 56, 261, 264, , Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів в ЗС СРСР, Частина 1", затвердженого наказом Міністра оборони СРСР від 1979 року № 260, п.п. 3.1.1, 3.1.7, 3.1.9, 3.1.12, 3.2.40, 3.2.41, 3.2.42 „Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", затвердженого наказом МО України від 16 липня 1997 року № 300, прийом та видачу матеріальних засобів здійснював без належного документального оформлення, кількісний та якісний облік матеріальних засобів, що знаходяться на складі, не вів, внаслідок чого допустив на ввіреному йому складі нестачу речового майна на загальну суму 66 898 грн. 99 коп. В подальшому, з метою приховати нестачу речового майна, ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем, у вказаний вище період, здійснив записи у чистих бланках накладних про нібито одержання військовослужбовцями частини речового майна, підробивши підписи останніх, а також дописав речове майно у зведених відомостях про нібито його отримання військовослужбовцями, внаслідок чого з обліку військової частини А1937 безпідставно списав речове майно на суму 66 898 грн. 99 коп.
Завдані своїми протиправними діями державі збитки ОСОБА_4 у добровільному порядку відшкодував частково у розмірі 47 000 грн.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав повністю і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочинів, та крім того, пояснив, що він дійсно у період з січня по листопад 2007 року у зв’язку з необхідністю для видачі великої кількості майна військовослужбовцям, які звільнялися зі служби та переводилися до інших частини, а також для військовослужбовців строкової служби частини у зимовий та весняний періоди, прийом речового майна з довольчого органу та його видачу у частині здійснював без належного документального оформлення, кількісний та якісний облік речового майна на складі, не вів, внаслідок чого виникла нестача речового майна на загальну суму 66 898 грн. 99 коп. Як далі пояснив підсудний, з метою приховати нестачу майна, він у вказаний період, здійснив записи у чистих бланках накладних про нібито одержання військовослужбовцями частини речового майна, підробивши підписи останніх, а також дописав речове майно у зведених відомостях про нібито його отримання військовослужбовцями. В подальшому, на підставі вказаних документів списав з обліку частини речове майно на вказану суму. Крім того, підсудний уточнив, що заподіяні ним військовій частині збитки він відшкодував частково у розмірі 47 000 грн.
Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_4 у скоєному підтверджується зібраними по справі доказами, які підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорюють і підтримують в повному обсязі. За клопотанням державного обвинувача, яке підтримане іншими учасниками процесу, судове слідство було проведене відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз’яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає, що пред’явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведене в повному обсязі.
Отже, суд вважає встановленим, що ОСОБА_4, будучи військовою службовою особою, недбало ставився до служби, внаслідок чого виникла нестача речового майна на загальну суму 66 898 грн. 99 коп., що суд оцінює як спричинення тяжких наслідків, а тому ці дії підсудного кваліфікує за ч.2 ст. 425 КК України.
Дії ОСОБА_4, який будучи військовою службовою особою, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів - накладних і зведених відомостей, а також вчинив інше підроблення, поставивши свій підпис у накладних замість військовослужбовців, в зв’язку з чим з обліку військової частини А-1937 було безпідставно списано речове майно на суму 66 898 грн. 99 коп., що суд визнає тяжкими наслідками, кваліфікує їх за ч.2 ст. 366 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_4 покарання суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом’якшують йому покарання, його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданих збитків.
Беручи до уваги вказані обставини, а також враховуючи особу винного, який раніше ні в чому протиправному замічений не був, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до призову на службу займався суспільно-корисною працею, як до служби, так і під час її проходження характеризується позитивно, нагороджений Міністром оборони України медаллю „За сумлінну службу II ступеня", а також пам’ятним нагрудним знаком „Воїн - миротворець", суд знаходить можливим призначати йому вид покарання ближчий до мінімального, передбачений ч.2 ст. 425 і ч.2 ст. 366 КК України.
У той же час, враховуючи тяжкість злочинів, особу винного та обставини справи, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки саме даний вид покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ст. ст. 299, 323, 324, 325, 328, 330, 332 КПК України, військовий суд
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 425 і ч.2 ст. 366 КК України, за якими призначити йому покарання у виді позбавлення волі:
• - за ч.2 ст. 425 КК України строком на 4 (чотири) роки.
• - за ч.2 ст. 366 КК України строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 (один) рік.
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавлення права обіймати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Призначене ОСОБА_4 основне покарання не виконувати, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Призначене ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 (один) рік підлягає реальному виконанню.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 - підписка про невиїзд - скасувати.
Цивільний позов військового прокурора Київського гарнізону задовольнити повністю. Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь військової частини А-0105 - 19898 грн. 99 коп. на відшкодування збитків, завданих злочином.
Після набрання вироком законної сили речові докази по справі:
• - зазначені у т.1 на а.с. 243 і т.4 на а.с. 34 - зберігати при матеріалах кримінальної справи;
• - книгу реєстрації облікових документів речової служби військової частини А-193 7 № 45 (2007), яка зберігається в кімнаті речових доказів - повернути у військову частину А-1937;
• - зазначені у т.4 на а.с. 76 - вважати повернутими за належністю;
- автомобіль „ВАЗ-2105" д.н. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 вважати повернутим за належністю.
Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту проголошення.