Справа № 22-1371 2007 року Головуючий суддя у І інстанції - Доля В.А.
Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк З.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2007 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.
суддів Гордійчук С.О., Григоренка М.П.
з участю секретаря судового засідання Колесової Л.В.,
представника апелянта, позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Приватної фірми "Девіз" на рішення Рівненського міського суду від 15 жовтня 2007 року у справі за позовом Приватної фірми "Девіз" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4і ОСОБА_5про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної при виконанні трудових обов"язків,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 15 жовтня 2007 року Приватній фірмі "Девіз" відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ними при виконанні трудових обов"язків
В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивач, вважаючи такий висновок суду першої інстанції безпідставним, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення його вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України працівник, який уклав з власником підприємства трудовий договір, повинен виконувати роботу, яка визначена цією угодою.
Згідно зі ст. 31 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, яка не була обумовлена трудовим договором.
Порушивши питання про відшкодування за рахунок відповідачів матеріальної шкоди, позивач посилався на складені ним акти від 24 і 28 листопада та 1 грудня 2006 року. Згідно з цими актами при будівництві АЗС на вул. Курчатова у м. Рівному були виявлені неякісно виконані лотки ФЕМ, неякісно вкладені плитка в приміщенні АЗС та профнастил; на АЗС в с. Плоска Дубенського району були допущені порушення лінійних розмірів навісу, частково були відсутні елементи каркасу, лише частково закріплений дах навісу та неправильно вкладений сайдинг (а. с. 14, 16, 18, 19).
Проте з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були прийняті відповідачем на роботу бетонярами, ОСОБА_3 - муляром, ОСОБА_4 - підсобним працівником, а ОСОБА_5 - електрозварником і виконання зазначених в актах робіт не входило до їхніх трудових обов"язків за укладеними ними трудовими угодами.
Достовірних доказів про те, що ці роботи належали до функцій саме відповідачів, або ж що виконання цих робіт позивачем було доручено відповідачам і саме ними вони виконувалися, в матеріалах справи немає.
Тому за таких обставин та відповідно до роз"яснень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" (з наступними змінами і доповненнями) суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, прийшов до цілком правильного висновку про безпідставність позовних вимог позивача.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Приватної фірми "Девіз" відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 15 жовтня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: