Справа № 2а-2246/2011 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Кучерук І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС взводу №3 роти №1 м. Запоріжжя Левченко Андрія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №014729 від 02.02.2011 року
в с т а н о в и в:
15.02.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №014729 від 02.02.2011 року, вказавши, що 02.02.2011 року відносно нього було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофора. З правопорушенням та постановою не згоден, виїхав на перехрестя на дозволений сигнал світлофора.
Позивач подав заяву про розгляд справу за його відсутності, вимоги підтримує. Відповідачі у судове засідання не з’явилися, надали оригінал протоколу серії АР1 №115239 від 02.02.2011 року та копію постанови серії АР №014729 від 02.02.2011 року.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АР №014729 відносно ОСОБА_1 винесена 02.02.2011 року за ст. 122 ч.2 КУпАП.
У постанові вказано, що ОСОБА_1 02.02.2011 року о 10-25 годин керуючи автомобілем «GEELY»д.н. НОМЕР_1 в м. Запоріжжя на вул. Горького –Леніна проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора(червоний).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.8.7.3(е)«Правил дорожнього руху»Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Відповідно до п.16.8«Правил дорожнього руху»16.8. Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
В цій ситуації суб'єкт владних повноважень повинен надати докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування постанови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 14, 53 Закону України «Про дорожній рух», ст.122, 247, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69, 71, 72, 104, 122, 159, 160, 163, 171-2 КАС України, п.8.7.3(е), 16.8 «Правил дорожнього руху», суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити
Скасувати постанову серії АР №014729 від 02.02.2011 року по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про накладення штрафу за ст. 122 ч.2 КУпАП у розмірі 425 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя:І. Г. Кучерук