Справа № 2-158, 2007 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2007 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючої - судді: Марущак Н. М.,
при секретарі: Карабань З. І.,
представника відповідача Розкішнянської сільської ради Швець Д. С. ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Розкішнянської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права на спадщину за заповітом, -
ВСТАНОВИВ:
До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1., посилаючись на те, щоІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Біла Церква Київської області помер його батько ОСОБА_4. На майно померлого відкрилася спадщина. 7 липня 2006 року у виконкомі Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області за реєстром № 112 ОСОБА_4склав заповіт, тобто особисте розпорядження на випадок своєї смерті, призначивши своїм спадкоємцем його, щодо належного йому житлового АДРЕСА_1. Він (позивач), як спадкоємець за заповітом спадщину прийняв шляхом подачі в 6-ти місячний термін відповідної заяви до Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори.
Відповідно до технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданого 20.04.2007 року Білоцерківським МБТІ та довідки №1046 від 30.05.2007 року виконкому Розкішнянської сільської ради, житловий будинок, забудовником якого був його батько, розташований по АДРЕСА_1та закінчений будівництвом (має 10% зносу).
Земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_4. рішенням виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради № 35 від 15.10.1992 року, не приватизована. Рішення про визнання права власності на вказаний будинок виконавчим комітетом Розкішнянської сільської ради не приймалося. Розкішнянська сільська рада у видачі свідоцтва про право власності на ім'я померлого відмовила.
ОСОБА_4. за життя мав можливість отримати свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок та здійснити державну реєстрацію цього права, а тому згідно статті 1218 ЦК України будинок має належати до складу його спадщини.
Відсутність правовстановлюючого документу на вказаний будинок та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити йому (позивачеві) право на вказаний будинок, як спадкоємцю за заповітом.
Позивач просить визнати, за ним право на спадщину за заповітом після смертіІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4. на вищевказаний житловий будинок вартістю 102187 гривень.
В попереднє судове засідання позивач не прибув, проте, останній подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду заяви про вступ в дану цивільну справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, відповідно до ч. 1 ст. 35 ЦПК України з зазначенням у вказаних заявах прохання слухати справу у їх відсутність.
Представник відповідача Розкішнянської сільської ради Швець Д. С. в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала, зробивши про це усну заяву. Суду пояснила, що житловий АДРЕСА_1належав спадкодавцю, оскільки той його побудував відповідно до дозволу, наданого рішенням виконкому Розкішнянської сільської ради від 15.10.1992 року на наданій йому цим же рішенням земельній ділянці.ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. помер. Спадщину після його смерті прийняв його син ОСОБА_1., як спадкоємиць за заповітом, шляхом подачі в 6-ти місячний термін відповідної заяви до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши усну заяву про визнання позову представника відповідача Розкішнянської сільської ради Швець Д. С., яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, пояснення останньої та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4. побудував житловий АДРЕСА_1Ставищенського району Київської області відповідно до дозволу, наданого рішенням виконкому Розкішнянської сільської ради від 15.10.1992 року на наданій йому в довічне користування цим же рішенням земельній ділянці. Відповідно до технічного паспорта, виданого 20.04.2007 року Білоцерківським МБТІ, вказаний житловий будинок має 10% зносу, його вартість складає 102187 гривень. Земельна ділянка, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_4. вищевказаним рішенням виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради № 35 від 15.10.1992 року, не приватизована. ОСОБА_4. за життя набув право власності на вищевказаний будинок, побудований ним, відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України „Про власність”, згідно якої громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці... Проте, рішення про визнання права власності на вказаний будинок виконавчим комітетом Розкішнянської сільської ради не приймалося.
Розкішнянська сільська рада у видачі свідоцтва про право власності на ім'я померлого відмовила, посилаючись на те, що за життя ОСОБА_4. свого права власності на новозбудований будинок не оформив, правовстановлюючого документу не отримав і права не зареєстрував.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Первинна видача свідоцтв про право власності на ім”я померлих вказаним Тимчасовим положенням не передбачена.
Матеріалами справи також встановлено, що ОСОБА_4. помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщину після його смерті прийняв його син ОСОБА_1., як спадкоємець за заповітом відповідно до ст. ст. 1223 ч. 1, 1269, 1270 ЦК України шляхом подачі до другої Білоцерківської міської нотаріальної контори відповідної заяви у встановлений шестимісячний строк. Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку в спадщині незалежно від змісту заповіту не має.
Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.
Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 за життя набув право власності на збудований ним житловий АДРЕСА_1, а позивач після його смерті набув право на спадщину за заповітом на вказаний будинок і оскільки представником відповідача позов визнається, то він підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач Розкішнянська сільська рада до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок і в судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на неї не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.
Керуючись ч. 2 ст. 12 Закону України „Про власність”, ст. ст. 182, 392, 1218, 1223 ч. 1, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 3 ч. 5, 18 ч. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1право на спадщину за заповітом після смертіІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4на житловий АДРЕСА_1Ставищенського району Київської області вартістю 102187 гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя