КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                                        Справа № 2-397/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 року                                                                                                    м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області  у складі:                                                   

                                                  головуюча   суддя                    Неженцева О.В.

                                                            при секретарі                              Демченко Г.С.

          за участю:                                        позивачки                              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім’ї.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 06 жовтня 2008 р. перебуває з ОСОБА_2  у зареєстрованому шлюбі, дітей не мають. Спільне з відповідачем життя виявило, що у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин, чоловік не турбується про неї, її здоров*я, не розділяє  інтересів позивачки, що призвело до втрати порозуміння, поваги і любові один до одного. За цих підстав вони у серпні 2010 р. припинили шлюбні відносини,  мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою. За час окремого проживання вона дійшла висновку, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, змінив їй прізвище на дошлюбне «ОСОБА_1».

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, надав письмову заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, відмовився від надання строку для примирення,  просив розглянути справу у його відсутність.

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України ) установив наступне.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 06 жовтня 2008 року в міському відділі реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 1372. Для кожного з подружжя цей шлюб перший, дітей від шлюбу подружжя не має.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Як убачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з серпня 2010 р. припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім’єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились неприязні взаємовідносини. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно до положень статті З СК України сім*ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки.

Згідно з приписом ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та збереження їх сім*ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі дружини, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи, наполягає на відновленні її дошлюбного прізвища.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213,214,215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 06 жовтня 2008 року в міському відділі реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 1372, розірвати.

          За вибором позивачки її прізвище змінити на дошлюбне «ОСОБА_1».

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засідання під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: