Справа № 22-ц-372/11Головуючий у 1-й інстанції  Ромазан В.В.

Категорія -  19Доповідач - Ходоровський М.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Ходоровському М.В.

Суддів -  Жолудько Л.Д., Фащевської Н.Є.     

при секретарі - Семяоніді  В.А.

з участю сторін -  апелянта ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

     В вересні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулися в суд із позовом до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про погодження самочинного будівництва гаражу.

    В обгрунтування своїх вимог посилаються на те, що ОСОБА_2 збудував індивідуальний гараж за адресою АДРЕСА_1 у м. Тернополі, чим позбавив їх права на безпечне проживання у належній їм квартирі. 26.11.2008 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради уклав з гр. ОСОБА_2 договір про погодження самочинного будівництва гаражу за адресою АДРЕСА_1 у м. Тернополі відповідно до Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 04.04.2007 року № 413.

          Посилаючись на те, що рішення не було оприлюднене а відтак не було чинним, будівництвом гаража порушено їхні права, позивачі просили їхні вимоги задовольнити.          

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_4 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким їхні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з”ясування судом обставин справи, неправильне застосуванням норм матеріального та процесуального права.

          В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що суд при вирішенні спору не застосував ст. 57 Конституції України та ст. 21 Закону України “Про інформацію”.

          Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 заперечила відносно апеляційної скарги, та пояснила, що рішення суду винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно ст. 10 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що договір від 26 листопада 2008 року про погодження самочинного будівництва, укладений між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та ОСОБА_2,  не порушує прав позивачів.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Судом встановлено, що 26 листопада 2008 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради уклав із ОСОБА_2, що виконав будівельні роботи по будівництву індивідуального гаражу за адресою АДРЕСА_1, договір про погодження самочинного будівництва. За цим договором виконавчий комітет зобов”язується надати дозвіл на здійснене самочинне будівництво та прийняти його в експлуатацію за зверненням забудовника за умови дотримання вимог чинного законодавства, затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних нормативів та цього договору, а забудовник зобов”язується перерахувати кошти в сумі 4099,49 грн на рахунок міської ради.

28 листопада 2008 року на виконання умов зазначеного договору ОСОБА_2 було внесено кошти на рахунок міського бюджету в сумі 4099,40 грн. за самочинне будівництво.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 04.04.2007 року №413 затверджено Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Тернополі, яким врегульовано порядок розгляду питань з самочинного будівництва у м. Тернополі. Зазначене рішення на час розгляду справи не скасоване.

Як вбачається із матеріалів справи позивачами не подано докази про те, що укладенням оскарженого договору порушено їхні права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд правильно дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним.

Доводи апелянта про те, що на час укладення договору рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 04.04.2007 року №413 не було чинним, оскільки не оприлюднене, і це є підставою для визнання договору недійсним, колегія до уваги не приймає, оскільки вказане рішення на час ухвалення рішення є чинним. Окрім цього сама по собі наявність вказаної позивачами обставинами не є підставою для визнання договору недійсним.

Рішення суду є законне, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст.  307, 308, 314, 315, ЦПК України, колегія суддів,-                                 

                                           УХВАЛИЛА :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4  відхилити.

          Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 грудня 2010 року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області М.В. Ходоровський