У Х В А Л А
Іменем України
Справа № 10-108/2011 р.
Категорія ст..186 ч.1 КК України Головуючий у 1-й інстанції
Троцька А.І.
Доповідач Захожай О.І.
2011 року березня місяця 21 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого –судді Захожай О.І.
суддів: Бурда К.І. Довгаль С.А.
з участю
прокурора: Вороб’ян Е.В.
розгляну в відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали справи за апеляцією помічника прокурора Октябрського району м. Полтави
на постанову Октябрського районного суду Полтавської області від 11 березня 2011 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не сумимого згідно ст..89 КК України
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, відмовлено в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 09 березня 2011 року близько 0,20 год., перебуваючи біля ломбарду, що знаходиться по вул.. Фрунзе в м. Полтаві, підійшов до таксі, в якому сиділа дівчина, і побачивши в неї на шиї золотий ланцюжок та шляхом ривка обома руками зірвав його. Після чого сів в автомобіль, в якому знаходилися ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною, що стояв позаду таксі, та поїхав в ломбард , що знаходиться по вул.. Леніна,61 в м. Полтава, де на паспорт дружини ОСОБА_3 здали ланцюжок за 454 грн.
За даним фактом СВ Октябрського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області 09 березня 2011р. порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
Цього ж дня ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст.115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, а 11 березня 2011 року пред’явлено обвинувачення у скоєнні злочину за ст. 186 ч.1 КК України.
Постановою Октябрського районного суду від 11 березня 2011 року у задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту було відмовлено. В обґрунтування такого рішення суд першої інстанції послався на те, що твердження слідчого щодо можливого ухилення ОСОБА_2 від слідства й суду, створення перешкод встановленню істини по справі шляхом впливу на потерпілу та свідків, не прийняті судом, оскільки не вказано яким чином обвинувачений усе це здійснить та які дані дають підстави про це говорити в поданні слідчого. А посилання на наявність порушеної кримінальної справи за ч.1 ст. 309 КК України не може бути єдиною підставою для взяття під ватру.
В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду, а матеріали повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду. При цьому він зазначає, що суд не в достатній мірі врахував те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років, крім цього на даний момент в провадженні суду перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 309 КК України, під час вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп’яніння, не має офіційного місця роботи та законного і постійного джерела прибутку. Тому застосування іншого запобіжного заходу не може гарантувати, що він не вчинить нових злочинів.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляції, пояснення слідчого, перевіривши наявні матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», під час судового розгляду подання органу дізнання, слідчого чи прокурора про взяття під варту предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (ст. 148 і ч.1 ст. 155 КПК України).
Розглядаючи подання, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою, документи, складені за результатам оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз, тощо).
Досліджуються також обставини, які відповідно до ст. 150 КПК мають бути враховані при обранні запобіжного заходу: вік підозрюваного, обвинуваченого, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання. З'ясовуються дані про попередні судимості, соціальні зв'язки особи, її схильності (чи вживає наркотики, алкогольні напої тощо), спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі (чи не ухилялася раніше особа від слідства, суду або виконання судових рішень, чи не вчинювала злочини проти правосуддя).
Дослідженню підлягають і відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
Вбачається, що під час розгляду подання слідчого суд фактично не з’ясував обставини, з якими закон безпосередньо пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (ст. 148 і ч.1 ст. 155 КПК України) і передчасно дійшов висновку про відмову в задоволенні подання слідчого. При цьому висновки суду щодо відсутності підстав для взяття під варту не відповідає матеріалам справи.
Як видно із перевірених процесуальних документів досудового слідства особу ОСОБА_2 затримано безпосередньо після вчинення злочину, очевидці та потерпілі прямо вказали на нього як на особу, що вчинила злочин. Даний факт не оспорював і сам ОСОБА_2
Також, вказаний злочин, будучи притягненим до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив в період перебування кримінальної справи на розгляді в суді, тобто продовжив свою злочинну діяльність та у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в подальшому також матиме змогу вчинити злочин.
Відповідно до характеристики ст.. ДІМ Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 зарекомендував себе негативно, офіційного місця роботи не мав, систематично вживав наркотичні засоби, веде антисуспільний спосіб життя, без місця реєстрації, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Окрім цього, ОСОБА_2 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, обтяжуючою обставиною якого є перебування у стані алкогольного сп’яніння.
Вказані обставини, стадія розслідування справи та характеризуючі дані ОСОБА_2 залишилися поза увагою суду, а тому колегія суддів вважає, що постанова судді підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора Октябрського району м. Полтави –задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду Полтавської області від 11 березня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Судді:
Захожай О.І. Бурда К.І. Довгаль С.А.