Судове рішення #14321144

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД     ПОЛТАВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа  № 33-57/2011 року                                     Головуючий у 1 –й  інстанції Парахіна Є.В.

Категорія: ст.124 КУпАП                                          Доповідач: Захожай О.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 року                                                                                      м. Полтава

Суддя судової палати  у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області Захожай О.І.,  розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на  постанову судді Ленінського районного суду м. Полтави  від 03 лютого 2011 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Полтави, українки, громадянки України, працюючої заступником головного бухгалтера «Ін промбанк», проживаючої АДРЕСА_1,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124, ст.. 122-4 КУпАП та провадження по справі закрито у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.. 38 КУпАП, – 

В С Т А Н О В И В :

          Постановою Ленінського районного суду м. Полтави  від 03 лютого 2011 року ОСОБА_3 визнано  винною у тому, що 14 червня 2010 р., о 03 год. 05 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ-111930»д.н.з. НОМЕР_1 рухалася по вул.. Пролетарській м. Кременчук Полтавської області, під час зупинки транспортного засобу для стоянки в районі ринку «Плеяда»не вжила необхідних заходів для уникнення самовільного руху автомобіля, внаслідок чого останній покотився та відбулося зіткнення з автомобілем «Джілі»д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4. В результаті зіткнення автомобіль «Джілі»отримав технічні пошкодження. Після цього водій автомобіля ВАЗ-111930 д.н.з. НОМЕР_1  ОСОБА_3 з місця пригоди зникла.

Своїми діями ОСОБА_3 порушила вимоги п.п. 2.10, 15.12 ПДР та вчинила правопорушення, передбачене ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

ОСОБА_3 в своїй апеляції  зазначає, що справа про адміністративне правопорушення відносно неї суддею розглянута не об’єктивно, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДПС були грубо порушені вимоги чинного законодавства щодо опитування свідків та підпису протоколу свідками, заперечує факт вчинення правопорушення нею за обставин, викладених в протоколі, вважає постанову суду не мотивованою, оскільки судом не взяті до уваги документи, які спростовують факт того, що пошкодження її автомобіля сталося в результаті ДТП.

Зазначає, що вказане ДТП вона не скоювала, тому просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити в зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

          Заслухавши пояснення правопорушниці ОСОБА_3, яка підтримала подану апеляцію, дослідивши матеріали справи, перевіривши мотиви апеляції вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд  має повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з"ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_3 п.п.2.10, 15.12  «Правил дорожнього руху України », ґрунтуються на сукупності зібраних по справі та повно і об’єктивно досліджених у судовому засіданні доказах, є правильними та підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, схемою пригоди, протоколом огляду місця ДТП, поясненнями  потерпілого.

          Як вбачається з пояснень ОСОБА_3 даних нею в судовому засіданні, остання заперечила свою винуватість у вчинення дорожньо-транспортної пригоди, та пояснила, що 13 червня 2010 року вона разом з подругою ОСОБА_6 дійсно прямували на відпочинок в районі м. Свідловодськ на своєму автомобілі «ВАЗ-111930» д.н.з. НОМЕР_1, проїздом перебувала в м. Кременчуці, де зупинилася в районі ринку, придбала продукти харчування, запитала у перехожих дорогу до м. Свідловодськ та поїхала. Перебували на туристичній базі в районі м. Свідловодськ з вечора 13.06.2010 року до ранку 15.06.2010 року, після чого повернулася до м. Полтави. Туристичну базу не залишала, а тим паче в нічний час. Заперечила свою участь в ДТП на своєму автомобілі в м. Кременчуці 13 -14 червня 2010 року. Вказала, що з ОСОБА_4 не знайома, ніколи його не бачила та жодних конфліктів з ним не мала. Вм’ятина на номерному знаку її автомобіля виникла за обставин не пов’язаних з ДТП.

          Аналогічні пояснення дала і свідок ОСОБА_6

          Суд першої інстанції критично поставився до пояснень правопорушниці та при винесенні постанови вірно взяв за основу пояснення потерпілого ОСОБА_4

          Так, будучи незнайомим з правопорушницею ОСОБА_3, що підтверджується поясненнями останньої, ОСОБА_4 чітко вказав номерний знак, марку і колір автомобіля з яким сталося зіткнення, а також зазначив, що за кермом даного авто була жінка, якою після встановлення особи виявилася саме ОСОБА_3.

          В свою чергу правопорушниця ОСОБА_3 не заперечила факт перебування 13 червня 2010 року в м. Кременчуці у денний час, тобто напередодні ДТП, і не надала будь-яких доказів прибуття на базу відпочинку саме 13 червня 2010 року, а у разі дійсного перебування на базі –неможливість покинути її того ж дня, або за декілька годин до скоєння ДТП. Отже, відсутні докази того, що з 13 по 15 червня 2010 року остання не покидала територію туристичної бази на власному автомобілі.

          Враховуючи викладене, вважаю, що пояснення ОСОБА_3 слід розцінювати як спосіб захисту для уникнення цивільно-правових відносин по відшкодуванню шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Також, районний суд вірно оцінив пояснення свідка ОСОБА_6, поставившись до них критично,  врахував її дружні стосунки з правопорушницею ОСОБА_3

          Пояснення ОСОБА_3 щодо відсутності на її автомобілі будь-яких пошкоджень не знайшли свого підтвердження, так як при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником ДАІ ОСОБА_9 було здійснено огляд автомобіля «ВАЗ-111930»д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 та виявлено пошкодження переднього державного номерного знаку, про що вказано в доповненні до протоколу. Даний факт підтверджений ОСОБА_9 в судовому засіданні, який також вказав, що пошкодження державного номерного знаку могло утворитися внаслідок зіткнення з іншим транспортним засобом.

          З огляду транспортного засобу «ВАЗ-111930»д.н.з. НОМЕР_1 на СТО «АРТ-ГЛАСС»також вбачається, що пошкодження д.н.з. могло бути в результаті наїзду на перешкоду, тобто не виключає можливої участі автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді.

Вищевказане свідчить про винність ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, тому кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП є правильною, а її вина повністю доведеною.

          В зв’язку зі сплином строків притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, які передбачені ст. 38 КУпАП, судом правомірно визнано останню винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, а провадження по справі закрито на підставі ч.1 п.7 ст.247 КУпАП.

          За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.

          Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляцію ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2011 року відносно неї –без зміни.

                 Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.


   Суддя Апеляційного суду

   Полтавської області                                                                                 Захожай О.І.                                 










Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація