Р І Ш Е Н Н Я                справа № 324/11

                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         29 березня 2011 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

         Головуючого судді                         Смолки І.О.,

         При секретарі                             Немна С.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

         ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності,

                       В с т а н о в и в :

         ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що вона перебувала з відповідачем ОСОБА_2 в шлюбі з 29.04.1988 р.

         17.04.2008 р. шлюб розірвано.

         В період подружнього життя сторонами за сумісні кошти придбано автомобіль ВАЗ 21063, 1984 року випуску, дн НОМЕР_1, який зареєстровано за ОСОБА_1

         Автомобіль використовується відповідачем одноособово, добровільно розділити зазначене майно відповідач не бажає, сплатити компенсацію за частину позивачки відмовляється.

         Вартість спільного авто складає 13 491,60 грн.

         Позивачка просить суд розділити майно придбане у шлюбі, що є спільною власністю подружжя, а саме: автомобіль ВАЗ 21063, 1984 року випуску, дн НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, по 1\2 частині кожному; стягнути з відповідача  на свою користь компенсаційну виплату у розмірі 6 745,80 грн., судовий збір –68 грн., витрати на ІТЗ –120 грн., витрати на правову допомогу –500 грн.,

         24.03.11 р. позивачка уточнила позов, просить розділити майно, придбане у шлюбі; стягнути з відповідача компенсаційну виплату у розмірі 3 073,53 грн., судовий збір –68 грн., витрати на ІТЗ –120 грн., витрати на правову допомогу –500 грн., витрати на проведення продажної вартості автомобіля –500 грн.

         ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на спірний автомобіль, стягнути з нього на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1\2 частини автомобіля в розмірі 2 592 грн., стягнути з ОСОБА_1 на свою користь судовий збір у сумі 52 грн., 120 грн.- витрати на ІТЗ.

         У судовому засіданні ОСОБА_1 свій позов підтримала, з позовом ОСОБА_2 згодна частково, тільки з вимогою про визнання за ним права власності на спірний автомобіль, не згодна сплачувати судові витрати і витрати не проведення авто товарознавчої експертизи, призначеної судом.

         ОСОБА_2 свій позов підтримав, доповнивши його вимогою про стягнення з ОСОБА_1 суми за проведення авто товарознавчої експертизи, призначеної судом, з позовом ОСОБА_1 згоден частково, а саме: згоден поділити спірний автомобіль і виплатити ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 3 073,53 грн. за її 1\2 частину спірного автомобіля, заперечує проти сплати судових витрат, витрат на правову допомогу і витрат, пов»язаних з проведенням продажної вартості автомобіля.

         Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає позови такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

         Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 29.04.1988 р.

         17.04.2008 р. шлюб розірвано.

         В період подружнього життя сторонами за сумісні кошти придбано автомобіль ВАЗ 21063, 1984 року випуску, дн НОМЕР_1, який зареєстровано за ОСОБА_1

         Ринкова вартість автомобіля станом на день його огляду 12.01.2011 р. складає 6 147,06 грн., згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи (а.с.46-55). Сторони не заперечують поділити спірний автомобіль, визнати право власності на спірний автомобіль за ОСОБА_2, який, в свою чергу, згоден сплатити ОСОБА_1 1\2 частину спірного автомобіля у сумі 3 073,53 грн.

         Вимоги сторін стосовно розподілу автомобіля законні і обґрунтовані. Відповідно до сь.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Відповідно до ст..70 СК України, у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Відповідно до ч.5 ст..71 СК України, ОСОБА_2 не покладено на депозитний рахунок суду суму компенсації, тому що до ухвалення рішення суду остаточно не була встановлена сума цієї компенсації, ОСОБА_1 не наполягала на внесенні суми на депозит. Крім того, це була її позовна вимога, з якою ОСОБА_2 погодився.

         Суд відмовляє ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 500 грн. на правову допомогу з наступної підстави: ОСОБА_1 суду надано квитанцію № 05 від 08.07.2010 р. про те, що від неї приватним підприємцем ОСОБА_3 отримано 500 грн. за юридичні послуги (а.с.12). Але, з цієї квитанції не видно, які юридичні послуги були надані і по якій справі. Суд запропонував ОСОБА_1 надати договір на правову допомогу. Вона надала суду договір, але він не має ніякого відношення до справи про розподіл майна між подружжям. Таким чином, витрати на правову допомогу по справі про розподіл майна між подружжям на суму 500 грн. нічим не доказані.

         Суд відмовляє ОСОБА_1 і в стягненні суми 500 грн. –витрати на проведення продажної вартості автомобіля. Як з»ясовано у судовому засіданні, ОСОБА_1 проводила оцінку автомобіля за власною ініціативою, не повідомивши про це ОСОБА_2, автомобіль не був наданий спеціалісту під час оцінки, спеціалістом не оглядався. Суд не приймає до уваги цю оцінку, як і не прийняв до уваги оцінку, зроблену по ініціативі ОСОБА_2 Як вбачається з двох висновків спеціалістів по оцінці одного ж того автомобіля, між сумами оцінок значна різниця, тому суд призначив судову товарознавчу експертизу, з висновками якої погодились сторони, висновки якої суд взяв за основу, тому і витрати на її проведення розподіляє між сторонами порівну.

         Стосовно судових витрат, у зв»язку з тим, що суд задовольнив позов ОСОБА_1 на суму 3 073,53 грн., суд, відповідно до ст.88, повинен стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 51 грн. а не 68 грн., як просить ОСОБА_1 Але, ОСОБА_2 також просить суд стягнути на його користь 52 грн. судового збору. Також, він просить стягнути на його користь 120 грн. ІТЗ. Та ж сама вимога і у ОСОБА_1 Суд у даному випадку не бачить сенсу стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 51 грн. судового збору і 120 грн. ІТЗ, тому що ці ж самі кошти необхідно стягнути з ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1   

         Керуючись ст..ст.10,11,88,212-215 ЦПК України, ст..ст.60,70,71 СК України, суд

                      В и р і ш и в :

         Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя задовольнити частково.

         Розділити майно придбане у шлюбі, що є спільною власністю подружжя, а саме: автомобіль ВАЗ 21063, 1984 року випуску, дн НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, по 1\2 частині кожному.

         Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсаційну виплату за автомобіль у розмірі 3 073,53 грн.

         В задоволенні іншої частини позову відмовити.

         Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності задовольнити частково.

         Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ВАЗ 21063, 1984 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

         Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 310 грн. за проведення авто товарознавчої експертизи.

         В задоволенні іншої частини позову відмовити.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

          Суддя                                        Смолка І.О.