У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
15.03.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Дацківа В.В. (головуючий), Гошовського Г.М., Дорчинець С.Г., за участю прокурора Дем’янчука І.І., захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за поданням про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, в якому старший помічник Ужгородського міжрайонного прокурора подав апеляцію на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 25 лютого 2011 року.
Цією постановою щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ужгород, мешканця АДРЕСА_1, несудимого, обвинуваченого в учиненні злочинів, передбачених ст. 289 ч. 2, ст. 15 ч. 1 – ст. 289 ч. 2 КК України, відмовлено в обранні запобіжний захід у виді взяття під варту.
Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 20 лютого 2011 року о 24 годині та 21 лютого поточного року о 02 годині, будучи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою та спільно із ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у м. Чоп умисно, шляхом підбору ключів до дверцят автомобілів марки ’’ВАЗ 21074’’ д.н. НОМЕР_3, який належить гр-ну ОСОБА_8 та ’’ВАЗ 2105’’ д.н. НОМЕР_2, який належить гр-ну ОСОБА_9, відповідно, проникли всередину салонів, де намагалися привести в дію двигуни з метою заволодіння даними транспортними засобами, але по незалежних від них причинах не довели свій злочинний умисел до кінця, так як не змогли привести в дію двигуни.
Крім цього, 21.02.2011 року о 04 год. ОСОБА_4 спільно із вказаними співучасниками злочинів у м. Чоп аналогічним способом проникли всередину автомобіля ’’TOYOTA TERCEL’’ д.н. НОМЕР_4, який належить гр-ну ОСОБА_10, привели в дію двигун та, незаконно заволодівши вказаним автомобілем, зникли на ньому з місця події.
Постанова судді вмотивована тим, що викладенні у поданні слідчого твердження про те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятися від слідства та суду, нічим не обґрунтовані, а є лише припущенням. При цьому суддя взяв до уваги, що обвинувачений має постійне місце проживання та роботи і що по місцю роботи характеризується позитивно.
В апеляції старшого помічника Ужгородського міжрайонного прокурора ставиться питання про скасування постанови суду, з посиланням на те, що обравши ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, суд не взяв до уваги те, що останній, перебуваючи на волі, все таки може ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини по справі, вступивши в контакт з іншими співучасниками злочину.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення захисника та обвинуваченого про обґрунтованість постанови судді, перевіривши матеріали за поданням, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Розглядаючи подання слідчого про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді взяття під варту, суддя дотримався вимог статей 148, 150, 155 КПК України, дослідив обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання цього запобіжного заходу і дав їм належну оцінку.
Судом першої інстанції враховані при обранні запобіжного заходу дані про особу ОСОБА_4 - його вік, місце проживання, роботи та інші обставини, що характеризують особу обвинуваченого.
Відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд, враховуючи вимоги закону, правильно прийшов до висновку, що в матеріалах відсутні достатні дані для взяття ОСОБА_4 під варту. З матеріалів вбачається, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання і роботи, за якими характеризується позитивно. Даних про намагання обвинуваченого ухилитися від слідства й суду та перешкоджати встановленню істини по справі немає і жодних конкретних даних з цього приводу ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду органом досудового слідства надано не було.
При таких обставинах апеляційний суд вважає, що один лише характер протиправного діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, – тяжкість злочину, не є достатньою підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді взяття під варту, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні подання органу досудового слідства.
Інших підстав для скасування постанови судді, в тому числі серед доводів апеляції прокурора, апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію старшого помічника Ужгородського міжрайонного прокурора залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 25 лютого 2011 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_4 - без зміни.
Судді: