ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
25.12.07 Справа № 2/195-3068
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Юрченка Я. О.
Слуки М. Г.
розглянув апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль № 32-1 від 08.10.2007 р.
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 25.09.2007 р.
у справі № 2/195-3068
за позовом Комунального підприємства «Тернопільміськтеплокомуненерго», м. Тернопіль
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль
про стягнення заборгованості в розмірі 3 574, 37 грн.
за участю представників сторін:
від позивача -явка необов'язкова -не з'явився
від відповідача (скаржника) -явка необов'язкова -не з'явився
Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 09, 23.10.2007 р. склад колегії суддів змінювався.
Сторони не забезпечили явки уповноважених представників у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 2756733, 2756741.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2007 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль, а ухвалою від 27.11.2007 р. розгляд справи відкладався до 25.12.2007 р. за клопотанням відповідача (скаржника), явка сторін не була визнана обов'язковою.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25.09.2007 р. у справі № 2/195-3068 за позовом Комунального підприємства «Тернопільміськтеплокомуненерго», м. Тернопіль до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль про стягнення в розмірі 3 574, 37 грн., в тому числі 2 302, 75 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2006 р. по 01.06.2007 р. згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 28.12.2006 р. № 1573 та 1 271, 62 грн. пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 01.01.2007 р. по 31.05.2007 р. позов задоволено повністю.
При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керувався ст. 901, 903 ЦК України, ст. 175, 193, 198 ГК України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги», положеннями Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджених Державним комітетом по житлово-комунальному господарству, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., а також умовами укладеного між сторонами договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 28.12.2006 р. № 1573 та мотивував його тим, що при укладенні договору відповідач передбачив максимальне теплове навантаження із складовою температурою внутрішнього повітря + 18 градусів, а коли була встановлена температура + 13 градусів, що підтверджується актом обстеження від 13.02.2007 р. на підставі заяви відповідача від 26.01.2007 р. проведений перерахунок оплати послуг з 26.01.2007 р. по 28.02.2007 р. і зменшена сума плати на 342, 92 грн., а нарахування за березень проведені з врахуванням заниженої температури.
Скаржник, відповідач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Тернопільської області, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення, посилаючись на те, що позивач під час дії вищезгаданого договору не забезпечив постачання теплової енергії споживачу за параметрами для підтримання нормальної температури в опалюваних приміщеннях. Щодо нарахування пені, апелянт вважає її суму необґрунтованою з огляду на недоведеність його вини.
Позивач, скориставшись правом, наданим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи, викладені в ній, просив залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що за результатами обстеження змінено теплове навантаження, в розрахунок якого включено температуру внутрішнього повітря + 13 і враховуючи таке теплове навантаження, нарахування мало би проводитися з 26.01.2007 р. по 05.03.2007 р., але на момент обстеження, нарахування за період з січня по лютий 2007 р. вже були проведені, оскільки договором передбачена попередня оплата послуг. Саме тому оплата за січень і лютий 2007 р. була перерахована у березні 2007 р., а нарахування за березень проводилося з врахуванням зміненого теплового навантаження. Крім цього, позивач зазначає, що нарахування зменшені як за спожиту теплову енергію, так і по абонентській платі.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 28.12.2006 р. між Комунальним підприємством «Тернопільміськтеплокомуненерго»(енергопостачальна організація) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1573, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач -оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
На виконання умов вказаного договору, за період з 01.12.2006 р. по 01.06.2007 р. позивач забезпечив відповідача тепловою енергією на суму 2 302, 75 грн., про що свідчить довідка про нарахування оплати, яка міститься у матеріалах даної справи.
Згідно п. 6.2 цього договору, розрахунковим періодом сторони встановили календарний місяць.
Доказів оплати вищезазначеного обсягу наданої теплової енергії відповідач (скаржник) ні господарському суду першої, ні апеляційної інстанцій не надав.
За ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги»та п. 7.2.3 укладеного між сторонами договору, споживач (відповідач) несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію у вигляді сплати пені в розмірі 0, 5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, тобто в даному випадку - в сумі 1 271, 62 грн. за період з 03.01.2007 р. по 31.05.2007 р.
П. 9 таблиці 2.2 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні», затверджені Державним Комітетом по житлово-комунальному господарству, встановлена допустима температура внутрішнього повітря для будівель і споруд транспорту (в тому числі і для гаражів), що становить + 10 градусів.
Згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, по об'єктах, де температура менше + 18 градусів, необхідно проводити перерахунки, а по тих об'єктах, де температура менше + 12 градусів нарахування не проводиться.
При укладенні договору № 1573 від 28.12.2006 р. відповідач передбачив максимальне теплове навантаження із складовою температурою внутрішнього повітря + 18 градусів.
Однак, як вбачається із матеріалів, які містяться у даній справі, коли була встановлена температура + 13 градусів, що підтверджується актом обстеження від 13.02.2007 р., на підставі заяви відповідача від 26.01.2007 р. був проведений перерахунок оплати за послуги за період з 26.01.2007 р. по 28.02.2007 р. і зменшена сума плати на 342, 92 грн., а нарахування за березень (з 01 по 05.03.2007 р.) проведені з врахуванням заниженої температури.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.2007 р. від позивача вимагалося подання окремого розрахунку зменшення суми плати на 342, 92 грн. з часу встановлення температури + 13 градусів. На виконання даної ухвали суду Тернопільське міське комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго»подано такий розрахунок, з даними якого погоджується апеляційна інстанція.
Крім цього, нарахування плати за надані послуги проводилось з врахуванням тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 871 від 10.07.2006 р. «Про впорядкування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для централізованого опалення та на виробництво, транспортування та постачання гарячої води».
Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм законодавства України, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101-105 ГПК України, -
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 25.09.2007 р. у справі № 2/195-3068 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Тернопіль залишити без задоволення.
3. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
4. Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя Я. О. Юрченко
Суддя М. Г. Слука