СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
19 грудня 2007 року |
Справа № 20-6/175 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1., паспорт НОМЕР_1;
відповідача: Гатіятулліна Е. Д., довіреність б/н від 09.11.07 - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;
відповідача: не з'явився - Севастопольська міська державна адміністрація;
третьої особи: Березовського С. В., довіреність № 6/920 від 20.11.07 - Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації;
розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 03.10.2007 у справі № 20-6/175,
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, м.Севастополь, 99016)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011); (вул. Луначарського,5, м. Севастополь, 99011)
Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна,2, м. Севастополь, 99011)
3-тя особа:
Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Радянська, 9, м.Севастополь, 99011)
про спонукання здійснити оцінку та укласти договір купівлі-продажу нежитловий приміщень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 03.10.2007 у справі № 20-6/175 задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської державної адміністрації про спонукання здійснити оцінку та укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.
Рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів від 17.07.1990 № 11/915 „Про внесення до Переліку пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя" у частини включення в перелік пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення будинку №АДРЕСА_2 у м.Севастополі визнано нечиним.
Зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити оцінку нежитлових приміщень загальною площею 150,0 кв.м (літ. А), розташованих за адресою: м.Севастополь,АДРЕСА_2та укласти з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір купівлі-продажу шляхом викупу вищезгаданих нежитлових приміщень.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі 19.12.2007 судді Ткаченка М.І. за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду О.А. Латиніна у складі судової колегії була проведена заміна судді Ткаченка М.І. на суддю Заплава Л.М.
У судове засідання 19.12.2007 представник відповідача - Севастопольської міської державної адміністрації не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не сповістив.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представників сторін та третьої особи судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У липні 2007 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, просила зобов'язати відповідача здійснити оцінку нежитлових приміщень загальною площею 150,0 кв.м (літ. А), розташованих за адресою: м.Севастополь,АДРЕСА_2та укласти договір купівлі-продажу шляхом викупу вищезгаданих нежитлових приміщень.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на рішення Севастопольської міської ради № 637 від 04.03.2003 та норми Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.07.2007 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 24.07.2007 залучено до участі у справі в якості відповідача - Севастопольську міську державну адміністрацію.
Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що спірні нежитлові приміщення є пам'ятником архітектури та відповідно до вимог Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” їх приватизація обмежена (а.с. 92-93, том 1).
Уточнивши позовні вимоги заявою від 19.09.2007, позивач просив визнати частково недійсним рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів від 17.07.1990 № 11/915 „Про внесення до Переліку пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя" у частини включення в перелік пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення будинку №АДРЕСА_2 у м.Севастополі; визнати незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської ради по зупиненню оформлення документів для укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; визнати за позивачем право на приватизацію вищезгаданого нежитлового приміщення; зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити оцінку нежитлових приміщень загальною площею 150,0 кв.м (літ. А), розташованих в житловому будинку поАДРЕСА_2у місті Севастополі та укласти договір купівлі-продажу вищезгаданих приміщень (а.с. 107-110, том 1).
Заявою від 25.09.2007 позивач просив вважати заявлені уточнення доповненнями позовних вимог, в частині вимог про визнання дій Фонду комунального майна Севастопольської міської ради незаконними та права на приватизацію нежитлового приміщення поАДРЕСА_2у м. Севастополі позивач відмовився (а.с. 111, том 1).
Севастопольська міська державна адміністрація у відзиві на позов не заперечує проти позовних вимог про зобов'язання Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити оцінку нежитлових приміщень, укласти договір купівлі-продажу та визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів від 17.07.1990 № 11/915 (98-100, том 1).
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на норми Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Закону України “Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2000 між Управлінням з питань комунальної власності міської державної адміністрації, правонаступником якого відповідно до рішення Севастопольської міської ради № 4657 від 31.01.2006 є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна № 1-01, відповідно до умов якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 передано в оренду нерухоме майно - вбудоване приміщення, загальною площею 150,0 кв.м., розташоване у м. Севастополі за адресою АДРЕСА_2.
Згідно з пунктом 1 рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів № 11/915 від 17.07.1990 затверджено Перелік пам'ятників архітектури і градобудівництва місцевого значення, відповідно до якого житловий будинок №АДРЕСА_2 у місті Севастополі віднесено до вищезазначеного Переліку пам'ятників архітектури.
Відповідно до пункту 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 № 1723-ІІІ у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється з застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.
Матеріали справи свідчать, що на момент укладення договору оренди № 1-01 від 29.11.2000 вартість об'єкту оренди складала 43900,00 грн., що зазначено у пункті 1.1 договору.
Протоколом узгодження змін до договору оренди від 30.12.2003, який є невід'ємною частиною договору оренди № 1-01 від 29.11.2000, встановлено, що вартість об'єкту оренди склала 64000,00 грн.
Протоколом узгодження змін до договору оренди від 20.12.2005 встановлено, що вартість об'єкту оренди склала 148125,00 грн.
Протоколом узгодження змін до договору оренди від 26.12.2006 встановлено, що вартість об'єкту оренди склала 242400,00 грн.
Отже, сума невід`ємних поліпшень склала більше ніж 25% від вартості об`єкта оренди.
03.09.2002 позивач звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з заявою про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованого нежитлового приміщення поАДРЕСА_2міста Севастополя (а.с. 42, том 1).
Вищезгадана заява зареєстрована у Фонді комунального майна Севастопольської міської ради 03.09.2002 за реєстровим № 15 (а.с. 42, том 1).
Пунктом 49 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 № 1723-ІІІ встановлено, що покупець, який став власником об'єкта приватизації групи А і не скористався на момент приватизації об'єкта правом викупу будівлі (споруди, приміщення) у межах займаної цим об'єктом площі, має право викупити відповідну будівлю (споруду, приміщення) у разі, якщо це не заборонено законодавством України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим (щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим) чи відповідною місцевою радою (щодо об'єктів права комунальної власності).
Статтею 1 Закону України "Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини" заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
Рішенням Севастопольської міської ради № 637 від 04.03.2003 “Про програму оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки в м. Севастополі” орендовані позивачем нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 у місті Севастополі було включено до переліку об`єктів, які підлягають приватизації.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” № 2171-ХІІ від 06.03.1992 з моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів здійснюється його підготовка до приватизації.
Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які визначають ціну продажу об`єкта, який підлягає приватизації шляхом викупу, готують та публікують інформацію щодо об`єктів малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевої печаті, інших друкарських виданнях, визначеними органами приватизації.
Відповідно до пункту 2 статті 8 вищезгаданого Закону строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, оскільки Фондом комунального майна Севастопольської міської ради у встановлений законодавством двомісячний строк ніяких дій з підготовки приватизації спірного майна не здійснено, а також не надано суду доказів того, що спірний об'єкт входить до Переліку об'єктів культурної спадщини, які не підлягають до приватизації, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити оцінку нежитлових приміщень та укласти договір купівлі-продажу.
Крім того, оскільки сторонами не надано документів, які б підтверджували віднесення спірного об'єкту до пам'ятників архітектури та градобудівництва місцевого значення районів міста Севастополя, суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про визнання рішення виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів від 17.07.1990 № 11/915 в частини включення в перелік пам'ятників архітектури та містобудування місцевого значення будинок №АДРЕСА_2 у м.Севастополі нечинним.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 03.10.2007 у справі № 20-6/175 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді