ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 28.11.07                                                                                           Справа  № 6/144

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                             Д.Новосад

суддів                                        О.Михалюк

                                             Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Надвірнянської міської ради, м. Надвірна Івано-Франківської області № 5-22/894 від 10.09.07

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.09.07

у справі № 6/144

за позовом: підприємця ОСОБА_1, м. Галич Галицького району Івано-Франківської області

до відповідача: Надвірнянської міської ради, м. Надвірна Івано-Франківської області          

про визнання права власності на нерухоме майно

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. -приватний підприємець, ОСОБА_2. -представник (довіреність № б/н від 15.03.07); 

від відповідача: не з'явився.

          Представникам позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України.

Відводів складу суду не поступило.

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.09.07 у справі № 6/144 (суддя Ю.Грица) позов підприємця ОСОБА_1 до Надвірнянської міської ради задоволено: визнано за позивачем право власності на закінчений будівництвом об'єкт нерухомого майна -торговий павільйон на АДРЕСА_1 в м. Надвірна Івано-Франківської області, розміром 6, 0 м. х 7, 0 м., висота -3, 90 м., фундамент - стовпчастий, залізобетонний, монолітний, стіни -каркасні з металевих швелерів обшиті бляхою і вагонкою типу «Siding».

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що рішенням виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 28.02.02 № 202 було вирішено передати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0, 0060 га, на АДРЕСА_1 (біля лівого входу в “Універмаг”) в оренду терміном на 5 років для розміщення та обслуговування приміщення торгового павільйону за рахунок забудованих земель житлової та громадської забудови, що були тимчасово вилучені з постійного користування Надвірнянського коопторгу. На виконання п. 3 вищезазначеного рішення виконкому 27.03.02 між виконавчим комітетом Надвірнянської міської ради та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею  0, 0060 га, на АДРЕСА_1 (біля лівого входу в “Унівегмаг”) терміном на 5 років, відповідно до п. 2.1 якого земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для розміщення та обслуговування приміщення торгового павільйону в місті Надвірна, Івано-Франківської області по вулиці Чорновола, № 4 (біля лівого входу в “Універмаг”). Одночасно, даним пунктом договору орендарю надано право зводити будівлі і споруди  на орендованій земельній ділянці. В подальшому позивачем було виготовлено весь необхідний пакет дозвільних документів для будівництва та отримано в Держархбудконтролі дозвіл № 1 від 19.04.02 на виконання будівельних робіт, який є вже завершальним документом для безпосереднього здійснення будівництва та видається на підставі проектно-технічної документації.

Після виготовлення всієї необхідної пректно-кошторисної документації та одержання вищезазначеного дозволу Держархбудконтролю № 1 від 19.04.02 на виконання будівельних робіт підприємець ОСОБА_1 здійснив ряд будівельних робіт спрямованих на спорудження об'єкта нерухомості, а саме, торгового павільйону на фундаментній основі. Актом державної технічної комісії від 02.07.02 про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, затвердженим Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 17.07.02 № 208, визначені показники об'єкта нерухомості: площа земельної ділянки -0, 0060 га, торговий павільйон розміром -6,0 м. х 7,0 м., висота -3,90 м., фундамент -стовпчатий, залізобетонний, монолітний, стіни -каркасні з металевих швелерів обшиті бляхою і вагонкою типу “Siding”. На підставі наведеного суд першої інстанції зробив висновок про те, що торговий павільйон збудований відповідно до наявних дозволів та не є самочинним будівництвом, а відтак вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у визнанні права власності на вказаний об'єкт (рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 21.03.06).

З даним рішенням не погоджується відповідач - Надвірнянська міська рада, оскаржив його в апеляційному порядку з підстав його необґрунтованості, неповноти з'ясування судом обставин справи, а також порушення і неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що позивач не мав права здійснювати будівництво на орендованій земельній ділянці, оскільки йому не надавався дозвіл на виконання будівельних робіт. Посилається скаржник і на те, що дозвіл позивачу надавався на розміщення малої архітектурної форми, а не на будівництво об'єкта нерухомості, у зв'язку з чим вважає будівництво самочинним, на яке право власності визнаватися не може.

На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.09.07 у справі № 6/144 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.07 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 31.10.07.

Позивач - підприємець ОСОБА_1-з доводами апеляційної скарги не погоджується з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу. Посилається на ч. 4 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій”,  згідно якого у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної  чи  комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування  в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта, відтак,  рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 28.02.02 є тим самим дозволом на будівництво. Посилається позивач також на ч. 5 ст. 24  Закону України “Про планування і забудову територій”, якою встановлено, що дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку. Виготовлення позивачем пакету дозвільних документів та отримання ним дозволу № 1 від 19.04.02 на виконання  будівельних робіт, на думку позивача, спростовує твердження скаржника про відсутність у підприємця ОСОБА_1 дозволу на виконання будівельних робіт. Крім того, на підтвердження власної позиції про те, що збудований об'єкт нерухомості (торговий павільйон) не є самочинним будівництвом позивач посилається на довідку Держархбудконторлю із змісту якої вбачається, що торговий павільйон, який знаходиться в м. Надвірна по АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, а побудований згідно виданої документації та дозволу на виконання будівельних робіт № 1 від 19.04.02, виданого районною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, і є капітальною спорудою.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 28.11.07 з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.07.

В судове засідання 28.11.07 скаржник явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення № 271344), причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 3, 4 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.07, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.

Представники позивача в судовосму засідання 28.11.07 підтримали доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу.

Розглянувши апеляційну скаргу, заперечення на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.09.07 у справі № 6/144 слід залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як вірно встановлено господарським судом Івано-Франківської області, рішенням виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 28.02.02 № 202 було вирішено передати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0, 0060 га, на АДРЕСА_1 (біля лівого входу в “Універмаг”) в оренду терміном на 5 років для розміщення та обслуговування приміщення торгового павільйону за рахунок забудованих земель житлової та громадської забудови, що були тимчасово вилучені з постійного користування Надвірнянського коопторгу. 21.03.02 головний архітектор м. Надвірна висновком № 7, розглянувши матеріали попереднього місця розташування будівництва магазину на земельній ділянці площею 0,0060 га, яка знаходиться в м. Надвірна по вул. Чорновола, погодив його місце розташування.  На виконання п. 3 вищезазначеного рішення виконкому 27.03.02 між виконавчим комітетом Надвірнянської міської ради та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею  0,0060 га, на АДРЕСА_1 (біля лівого входу в “Унівегмаг”) в оренду терміном на 5 років, відповідно до п. 2.1 якого оренда земельної ділянки передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для розміщення та обслуговування приміщення торгового павільйону в місті Надвірна, Івано-Франківської області по вулиці Чорновола, № 4 (біля лівого входу в “Унівегмаг”).

Одночасно, даним пунктом договору орендарю надано право зводити будівлі і споруди  на орендованій земельній ділянці.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної  чи  комунальної власності   для   розміщення  об'єкта  містобудування  в  порядку, визначеному земельним законодавством,  зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

За таких обставин Львівський апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду Івано-Франківської області про те, що рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 28.02.02 № 202, яким було вирішено надати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0, 0060 га, на АДРЕСА_1 (біля лівого входу в “Універмаг”) в оренду терміном на 5 років, в силу дії ч. 4 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій”, одночасно є тим самим дозволом на будівництво.

Відповідно до ч. 5 ст. 24  Закону України “Про планування і забудову територій” дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

У зв'язку з наведеним, позивачем виготовлено весь необхідний пакет дозвільних документів для будівництва та отримав в установленому законом порядку дозвіл № 1 від 19.04.02 на виконання  будівельних робіт.

Наявність в матеріалах справи копій рішення виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 28.02.02 № 202 та дозволу Держархбудконтролю на виконання будівельних робіт № 1 від 19.04.02, на думку суду апеляційної інстанції, спростовують доводи скаржника про відсутність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт.

Окрім того, згідно ч. 1 ст. 22 Закону України “Про основи містобудування” забудова  земельних  ділянок,  що надаються для містобудівних потреб,  здійснюється  після  виникнення  права власності чи права користування  земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Колегія суддів на підставі аналізу матеріалів справи та вищеперелічених норм чинного законодавства, дійшла висновку про те, що наявність самого дозволу Держархбудконтролю № 1 від 19.04.02 на виконання будівельних робіт свідчить про те, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав всі необхідні роботи та виготовив технічну документацію, яка необхідна для безпосереднього здійснення будівництва, оскільки відсутність такої проектної документації та необхідних погоджень та дозволів компетентних органів не уможливило б отримання дозволу № 1 від 19.04.02 на виконання будівельних робіт, оскільки даний документ є завершальним актом, який дає право зацікавленій особі здійснити будівництво.

Як встановлено в судовому засіданні, після виготовлення всієї необхідної пректно-кошторисної документації та одержання вищезазначеного дозволу Держархбудконтролю № 1 від 19.04.02 на виконання будівельних робіт підприємець ОСОБА_1здійснив ряд будівельних робіт спрямованих на спорудження об'єкта нерухомості, а саме, торгового павільйону на фундаментній основі.

02.07.02 державна технічна комісія склала акт  про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, яким прийняла торговий павільйон на АДРЕСА_1 в м. Надвірна в експлуатацію.

Даним актом визначені показники об'єкта нерухомості: площа земельної ділянки -0,0060 га, торговий павільйон розміром -6,0 м. х 7,0 м., висота -3,90 м., фундамент -стовпчатий, залізобетонний, монолітний, стіни -каркасні з металевих швелерів обшиті бляхою і вагонкою типу “Siding”.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 17.07.02 № 208 затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом торгового павільйону в м. Надвірна по АДРЕСА_1.

Колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що факт затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом торгового павільйону в м. Надвірна по АДРЕСА_1 головою райдержадміністрації без жодних зауважень є доказом будівництва торгового павільйону відповідно до наявних дозволів та підтвердженням того, що таке будівництво не є самочинним.

Вказане підтверджено також довідкою Держархбудконторлю про те, що торговий павільйон, який знаходиться в м. Надвірна по АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, а побудований згідно виданої документації та дозволу на виконання будівельних робіт № 1 від 19.04.02, виданого районною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, і є капітальною спорудою.

За таких обставин, вищевказані затверджений акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію та довідка Держархбудконтролю (про те, що торговий павільйон, який знаходиться в м. Надвірна по АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, а побудований згідно виданої документації та дозволу на виконання будівельних робіт № 1 від 19.04.02, виданого районною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, і є капітальною спорудою) спростовують твердження апелянта про те, що торговий павільйон збудований позивачем по АДРЕСА_1 в м. Надвірна є самочинним будівництвом.

Незважаючи на це, орган місцевого самоврядування безпідставно відмовив підприємцю ОСОБА_1. у визнанні права власності на торговий павільйон по АДРЕСА_1 у м. Надвірна. Вказане рішення відповідача мотивоване тим, що торговий павільйон не є об'єктом нерухомого майна (капітальною спорудою), на яке можна визнавати право власності, а також тим, що земельна ділянка, тимчасово (строком на 5 років) надана в оренду позивачу, вилучена з постійного користування Надвірнянського кооперативного торгового об'єднання.

Щодо посилань скаржника на те, що збудований позивачем торговий павільйон є малою архітектурною формою на яку не можна визнавати право власності, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, як вірно встановлено судом першої інстанції, торговий павільйон, не можна віднести до “малих архітектурних форм” і з тих підстав, що мала архітектурна форма (п. 2 “Типових правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності” від 13.10.00) -це є невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів. Як вказувалось вище та вбачається із акту акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом торгового павільйону в м. Надвірна по АДРЕСА_1 - спірна споруда має стовпчастий, залізобетонний, монолітний фундамент, який пов'язує споруду з землею, в результаті чого є нерухомою (об'єкт нерухомості). Щодо посилання в рішенні виконкому на те, що земельна ділянка надана ОСОБА_1 в оренду, тимчасово на 5 років, вилучена з постійного користування Надвірнянського коопторгу, а тому неможливо в зв'язку з цим визнати право власності на об'єкт -не береться судом до уваги з тих підстав, що у органу місцевого самоврядування є всі підстави передати спірну земельну ділянку ОСОБА_1 в оренду на більший строк, оскільки позивачем надані суду матеріали які свідчать про те, що в червні 2006 року районне споживче товариство звернулось до Ради з проханням вилучити з постійного користування земельну ділянку площею 60 кв. м. по АДРЕСА_1 в м. Надвірна для користування нею позивачем по справі.

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги твердження скаржника про те, що рішенням Надвірнянської міської ради від 15.02.07 № 531-ІХ/2007 підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у продовженні договору оренди земельної ділянки, з тих підстав, що даний факт жодним чином не впливає на спірні відносини, оскільки об'єкт був збудований в 2002 році, а спір виник в 2006 році, тобто, на той час був ще чинний договір оренди земельної ділянки від 27.03.02.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 11.06.03 № 511 дозволено суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 газифікацію магазину на АДРЕСА_1 в м. Надвірна Івано-Франківської області.

Вищевикладене свідчить про безпідставність невизнання органом місцевого самоврядування права власності підприємця ОСОБА_1 на об'єкт нерухомості -торговий павільйон, що розташований по АДРЕСА_1 в м. Надвірна.

Щодо тверджень скаржника про те, що дозвіл № 1 від 19.04.02 позивачу було надано на розміщення малої архітектурної форми, то в даній ситуації колегія суддів погоджується із доводами представника позивача про те, що жодний нормативний акт не обмежує право зацікавленої особи отримати у встановленому законом порядку і дозвіл на початок виконання будівельних робіт. Даним правом позивач і скористався, а саме, виготовив весь пакет необхідної будівельно-технічної документації та отримав у встановленому законом порядку дозвіл Держархбудконтролю на  виконання будівельних робіт.

Інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі,  є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.09.07 у справі № 6/144 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, належним чином досліджені судом першої інстанції, висновків господарського суду Івано-Франківської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

          Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.09.07 у справі № 6/144 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги -відмовити.

2.          Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3.          Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя                            Д.Новосад

    Суддя                                       О.Михалюк

Суддя                                       Г.Мельник