Справа № 2-103/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

10 лютого 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої:                                                                      судді  Токар Н.В.,

при секретарі:                                                            Хоменко Н.Ю.,

за участю позивача:                                                  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, уточнивши позовні вимоги, просив винести рішення, яким зобов’язати відповідача публічно вибачитися перед ним шляхом публікації в газеті «Популярні відомості»і на місцевому телебаченні ПТЦ про спростування неправдивих відомостей відносно нього та в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути суму 5000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем вперше були розповсюджені неправдиві відомості відносно нього, які викладені в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 20 вересня 2007 року, яка винесена старшим слідчим прокуратури Дніпропетровської області щодо вимагання ним грошей у відповідача, що не відповідає дійсності і підтверджено зазначеною постановою. Вважає зазначені ствердження образливими для нього.  

По-друге, неправдиві відомості були розповсюджені відповідачем 15 вересня 2007 року на засіданні ради «Союз Чернобиль України», де його було звільнено з членів даної організації, з приводу неприязних стосунків, які виникли по роботі в організації  «Союз Чернобиль України», відповідач звинувачував його в тому, що він, нібито, не приймав участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, свідоцтво та інші документи учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, начебто, були отримані ним на підставі підроблених документів, проте, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 03 березня 2009 року, за статтею 190 КК України, було відмовлено. Вважає, що все це принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

Всі зусилля в доказуванні невинуватості неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність та ділову репутацію, привели до порушення нормального укладу і ритму його життя, тому, вважає, що діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн.  

У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі,  просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.  

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, ознайомившись з відмовним матеріалом, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з наступним.

За положеннями частини 1 статті 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист свого особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Відповідно до статті 19 Конституції України  правовий  порядок  в Україні  ґрунтується  на засадах, відповідно  до яких ніхто  не може  бути  примушений  робити  те, що  не  передбачено законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів із заявою на дії ОСОБА_1 з приводу вимагання хабара.

Постановою старшого слідчого прокуратури Дніпропетровської області від 20 вересня 2007 року, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 було відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.368 КК України (арк.с.30-31).

Також встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів із проханням провести перевірку на предмет достовірності посвідчення громадянина, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи на ім’я ОСОБА_1

Постановою оперуповноваженого СДСБЕЗ Павлоградського МВ з обслуговування м.Павлограда та Павлоградського району УМВС України в Дніпропетровській області від 03 березня 2009 року, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст.190 КК України, було відмовлено (арк.с.4).

Відповідно до статті 40 Конституції України, всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.   

Враховуючи положення пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», звернення ОСОБА_2 не є поширенням неправдивих відомостей, а є реалізацією його права на звернення до органів державної влади, а саме правоохоронних органів щодо перевірки відомостей, які знаходяться в їх компетенції. При цьому умислу в діях ОСОБА_2 судом не встановлено.   

Крім того, як убачається зі змісту заяв, наведені в них висловлювання є оціночними судженнями відповідача, критичною оцінкою певних фактів і недоліків, що мали місце в діяльності позивача.  

Також, звернення до правоохоронного чи державного органу із заявою або скаргою про неправомірні дії іншої особи, якщо цей орган наділений владними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, не може розцінюватись як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що, фактично, метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації певної особи.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано статтею 34 Конституції України. Це право закріплено також у статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.   

Нормами статті 277 ЦК України передбачено право особи, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, на відповідь, а також на спростування цієї інформації.   

Доведення неправильності, помилковості, хибності будь –чого, будь –чиїх тверджень, переконань є спростуванням.   

Статтями 16, 277 ЦК України примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі, ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено, і суд не вправі зобов’язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі.   

Судом, в повному обсязі проведене встановлення наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги позивача, були досліджені докази, якими вони підтверджуються, а також з’ясовані правовідносини, зумовлені встановленими фактами, та правової норми, яка регулює ці правовідносини.

Отже, відомості, викладені в заявах відповідача є лише критичною оцінкою певних фактів чи недоліків, і не можуть бути підставою для задоволення вимог про компенсацію моральної шкоди.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.19, 34, 40 Конституції України, ст. ст.16, 277 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 79, 81, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Суддя:Н. В. Токар