ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16 |
тел. 230-31-77 |
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
"26" листопада 2007 р. № 02-03/
Суддя Рябцева О.О. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл.., Бориспільський р-н, с. Кірове
до товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудпереробка-ЛТД”, Київська обл., Бориспільський р-н, с. М. Олександрівка
про стягнення 17537,76 грн.
Встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з п.п. “а” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” зі змінами згідно Закону України від 25.03.2005р. № 2505 -IV “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет на 2005рік” та деяких інших законодавчих актів України” із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 грн. до 25500грн.) також згідно з п.п. “б” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито” із позовних заяв немайнового характеру справляється державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).
Пунктом 4.8 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998 р. № 02-5/78 встановлено, що державне мито з питань захисту честі та гідності, у тому числі про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, повинно сплачуватись на підставі підпункту “б” пункту 2 ст. 3 Декрету.
Позивач звертається до суду з позовними вимогами: про стягнення 4716,10 грн. (майнового характеру) та 10000,00 грн. (немайнового характеру). Проте, державне мито сплачене позивачем лише у сумі 175,10 грн. за платіжним дорученням № 08 від 19.10.2007 р. на суму 147,16 грн. та платіжною квитанцією № 82294 від 12.11.2007 р. на суму 27,94 грн., що не відповідає вимогами Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Отже, позовна заява з вказаної підстави підлягає поверненню без розгляду.
Крім того, суд вертає увагу позивача на те, що господарським судом Київської області розглядається справа про банкрутство ТОВ “Агробудпереробка-ЛТД”, а отже позивач не позбавлений можливості звернутися з заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство.
Враховуюче викладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 33 аркушах -в першу адресу.
Суддя Рябцева О.О.