Справа № 2-84/ 2011 р.

                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                 і м е н е м    У к р а ї н и

м. Вугледар                                                                              03 березня 2011 року

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого –судді Жамбровського С.І., при секретарі Ходаковській Н.С., за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідачів Воробцова Р.С., Некіпілова М.А, розглянувши в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до  Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області  про відшкодування моральної шкоди завданої пошкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

До початку розгляду цивільної справи позивач змінив позовні вимоги, вказавши відповідачем також  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 14.09.1987 року по 14.04.2005 року, позивач працював на підприємстві вугільної промисловості, ДП «ШУ «Південнодонбаське № 1», з повним робочим днем у шахті. 08.12.2004 року позивач отримав травму на виробництві, що підтверджується консультативним висновком комбустиолога від 02.03.2005 року та довідкою Донецького опікового центру, висновком ЛЕК від 25.01.2005 року № 6539, згідно яких поставлено діагноз: первинно. Гостре отруєння угарним газом середнього ступеню тяжкості у результаті вибуху метано-повітряної суміші у вигляді дисметаболічної та токсикоз-гіпоксичної енцефалопатії з двосторонньо рефлекторною пірамідною недостатністю, вестибулопатією, церебростенічним синдромом. Захворювання пов’язане з нещасним випадком на виробництві, опік полум’ям вибуху І-ІІ ступеня обличчя, голови, шиї, тулуба, обох рук, правого стегна, площаддю 50% поверхні тіла. Опік дихальних шляхів середнього ступеня, опік шкіри повік та слизистих обох очей І-ІІ ступеня. Гостра стресова реакція. Опікова хвороба середнього ступеня. Помутніння рогової оболонки правого ока. За результатами розслідування нещасного випадку був складений акт за формою Н-5 від 12.01.2005 року та акт № 167 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 12.01.2005 року. У зв’язку з нещасним випадком від 08.12.2004 року позивач був оглянутий, повторно, Обласною психіатричною Медіко-соціальною експертною комісією, де 14.04.2008 року було встановлено 80% втрати професійної працездатності та ІІ група інвалідності, рекомендовано медикаментозне лікування та нагляд у психіатра, що підтверджується довідкою серії ДОН-04№ 205663 від 14.04.08 р. та довідкою серії ДОН-05 № 208991. Позивач просив суд стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»  та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області  моральну шкоду у сумі 200 000 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, просив суд задовольнити позов, надав суду фотографії його зовнішнього вигляду після вибуху та пояснив, що він переніс страшні психологічні, емоційні та моральні страждання, отримавши 50% опіків тіла та легенів. Він тривалий час, приблизно три тижня, знаходився в реанімації, не маючи значної частини поверхні шкіри. Нестерпний біль знімали наркотичними засобами, які діяли лише п’ять годин на добу, щоб не виникло звикання. Крім того, змінився спосіб його життя, він втратив роботу, не може повноцінно обслуговувати себе в побуті та свою родину, що також приводить до моральних страждань.

Представник відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивач працював на підприємстві свідомо та добровільно, знав, що специфіка роботи по його професії передбачає працю у шкідливих умовах для здоров’я.  В будь-який час позивач міг розірвати з підприємством трудові відносини та змінити свою професію. Крім того, на час виникнення права на відшкодування шкоди, 20.04.2005 року, обов’язок відшкодування моральної шкоди було покладено на ВД ФССНВВ в м. Вугледар Донецької області.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області позовні вимоги не визнав повністю, вважаючи, що у позивача відсутнє право на відшкодування моральної шкоди, тому що МСЕК не встановлена моральна шкода, а також в зв’язку з тим, що згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”  від 23.02.2007 р. норму закону про виплату моральної шкоди виключено, про що викладено також у його письмових запереченнях.

 Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, вважає, що позов  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідними документами встановлено, що позивач працював з 14.09.1987 року по 14.04.2005 року на Державному підприємстві «ШУ «Південнодонбаське № 1»з повним робочим днем у шахті. (а.с. 5,6).

08.12.2004 року позивач отримав травму на виробництві, що підтверджується консультативним висновком комбустиолога від 02.03.2005 року та довідкою Донецького опікового центру, висновком ЛЕК від 25.01.2005 року № 6539, згідно яких поставлено діагноз: первинно. Гостре отруєння угарним газом середнього ступеню тяжкості у результаті вибуху метано-повітряної суміші у вигляді дисметаболічної та токсикоз-гіпоксичної енцефалопатії з двосторонньо рефлекторною пірамідною недостатністю, вестибулопатією, церебростенічним синдромом, захворювання пов’язане з нещасним випадком на виробництві, опік полум’ям вибуху І-ІІ ступеня обличчя, голови, шиї, тулуба, обох рук, правого стегна, площаддю 50% поверхні тіла. Опік дихальних шляхів середнього ступеня, опік шкіри повік та слизистих обох очей І-ІІ ступеня. Гостра стресова реакція. Опікова хвороба середнього ступеня. Помутніння рогової оболонки правого ока. (а.с. 7, 26)

За результатами розслідування нещасного випадку був складений акт за формою Н-5 від 12.01.2005 року та акт № 167 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 12.01.2005 року.(а.с. 9,10, 16)

У зв’язку з нещасним випадком від 08.12.2004 року позивач був оглянутий Медико-соціальною експертною комісією 20.04.2005 року і було встановлено 80% втрати професійної працездатності та ІІ група інвалідності. (а.с. 48)

У відповідності зі ст. 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,                   які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку  своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема,  грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

За змістом ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35 вищевказаного Закону та абзацу 3 п. 22  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року  № 4 ”Про  судову  практику в справах про відшкодування шкоди” право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає з дня встановлення особі такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує  або скасовує цивільну відповідальність особи.  

Тобто, відповідач у відповідності з діючим законодавством добровільно, відшкодовує позивачеві матеріальну шкоду, завдану пошкодженням здоров’я, але відшкодувати моральну шкоду відмовився, що є порушенням прав позивача на відшкодування шкоди.

Вищезазначене підтверджується обставинами справи та письмовими доказами. Зокрема, з висновку МСЕК від 14.04.2004 р., медичних документів, акту за формою Н-5 від 12.01.2005 року та акту № 167 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 12.01.2005 року вбачається, що у потерпілого через ушкодження здоров’я на виробництві настала стійка втрата працездатності. Він обмежено працездатний, відчуває фізичні та моральні страждання, через постійні болі, слабкість,  неможливість нормально лежати, стояти, спати. Крім того, як вбачається з медичних документів, пояснень позивача та фотографій, доданих до справи (а.с. 58-60), маючи 50% опіків тіла і легенів, позивач терпів страшний фізичний біль під час лікування, знеболюючі засоби діяли лише п’ять годин на добу, а решту часу він переносив сильний фізичний біль, емоційні, психологічні та моральні страждання. (а.с. 12-15, 17-29).  

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок трудового каліцтва пошкоджено здоров’я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров’я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 21 Закону  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Частиною 3 ст. 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, на яку посилається відповідач у своїх запереченнях, дійсно передбачено, що моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується   Фондом   соціального  страхування  від  нещасних випадків  за  заявою  потерпілого, з викладом характеру заподіяної  моральної  шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів, але згідно з п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 24.01.2004 р. №1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров’я, тощо, а положення ст. 34 вищевказаного Закону, треба розуміти як визначення порядку, процедури та розміру відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку –лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності, тому що у випадку втрати потерпілим працездатності, він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Відповідно до ст. 23 Цивільного Кодексу України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року  № 4 «Про  судову  практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних  та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації,  а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості, тому задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 200 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума є завищеною та не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності та групі інвалідності.

        З урахуванням ступеню втрати позивачем професійної працездатності, яка була встановлена йому первинно в зв’язку з трудовим каліцтвом 08.12.2004 р. у розмірі 80 %, а також того, що він внаслідок нещасного випадку не може підтримувати попередній стан життя та стосунків з оточенням, тривалості втрати здоров’я, обмеженості  дій через хворобу, неможливості поновлення працездатності та попереднього стану здоров’я, його моральних та неймовірних фізичних страждань, суд вважає за необхідне стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області  на користь позивача 33 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

В стягненні з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків, суд вважає необхідним відмовити.

Згідно п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звільнений від сплати державного мита.

Згідно ст.81 ЦПК України та  постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно –технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області  слід стягнути  витрати на інформаційно – технічне забезпечення в розмірі 15 грн.

Суд вважає необхідним стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області на користь позивача витрати пов’язані з оплатою правової допомоги у розмірі 400 (чотириста) гривень, а не сплачені 1500 грн., так як адвокат ОСОБА_5 лише склав позовну заяву, яка є сумнівної якості, участі в судовому засіданні не приймав.

Суд вважає необхідним стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ 15 гривен 00 копійок.

На підставі викладеного ст. 58 Конституції України, ст. ст. 21, 28, 34  Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваннь”, Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп / 2004,  ст. ст. 5, 23 Цивільного Кодексу України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року  № 4 «Про  судову  практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,  ст. 4  Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 15, 60, 79, 81, 88, 212 –215  Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області  про відшкодування моральної шкоди завданої пошкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків - задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області  на користь ОСОБА_1, одноразово, 33000 (тридцять три тисячі) гривень, в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

В стягненні з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків –відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області на користь ОСОБА_1 витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги у розмірі 400 (чотириста) гривень.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області  на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення суду розгляду цивільних справ у розмірі 15 (п'ятнадцять) гривень.

 Рішення може бути оскаржене сторонами та іншими особами, які приймали участь у справі, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області, через Вугледарський міський суд. Особи які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання рішення.

Суддя Вугледарського

міського суду                                                                       С.І.Жамбровський