У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и

01.03.2011                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого - Дацківа В.В.,

суддів - Симаченко Л.І., Дідика В.М., за участю прокурора Трофименкова О.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією помічника прокурора Тячівського району на постанову Тячівського районного суду від 9 лютого 2011 року, якою

                  ОСОБА_1,

                  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м.

                  Омутинська Кіровської області (РФ), мешканцю АДРЕСА_1, несудимого,

підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України,  відмовлено у обранні запобіжного заходу в виді взяття під варту.

                                                  в с т а н о в и в :

Органом досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється  в тому, що 27 січня 2011 року о 17 годині, знаходячись на подвір’ї будинку АДРЕСА_2, збув за 100 грн. ОСОБА_3 психотропну речовину - метамфетамін у невстановленому розмірі, обіг якої обмежено.

Постановою Тячівського районного суду від 9 лютого 2011 року в задоволенні  подання слідчого СВ Тячівського РВ ГУ МВС України в Закарпатській області про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту відмовлено. Постанова судді мотивована тим, що доводи органу досудового слідства є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

          В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови судді і направлення матеріалів на новий судовий розгляд. Апеляція вмотивована тим, що судом при постановленні рішення не враховано, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки, перебуваючи на волі може чинити вплив на свідків і таким чином перешкоджати встановленню істини у справі.

          Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення захисника та підозрюваного ОСОБА_1 про обґрунтованість постанови судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Питання про відмову в обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у виді взяття під варту суд першої інстанції вирішив з додержанням вимог ст.ст. 148, 150, 155,  165-2 КПК України.

          Обставини, на які посилається прокурор в апеляції, не можуть бути підставою для визнання ухваленої постанови незаконною.

          Окрім тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 будь-яких інших даних про наявність передбачених ст.ст. 148, 150, 155 КПК України підстав для застосування до нього запобіжного заходу у виді взяття під варту в поданні слідчого не наведено.

          Наведені в апеляції доводи про те, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може впливати на свідків і перешкоджати встановленню істини у справі є припущенням органу досудового слідства і не підтверджуються будь-якими фактичними даними. Не було їх встановлено як під час розгляду місцевим судом відповідного подання, так і під час розгляду апеляційної скарги.

          З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України апеляційний суд, -

У  Х  В  А  Л  И  В :

постанову Тячівського районного суду від 9 лютого 2011 року про відмову в обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту  залишити без зміни, а апеляцію помічника прокурора Тячівського району - без задоволення.

Судді: