Справа №22-ц-132/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Прокудіна

Код категорії 52 Суддя-доповідач - Таран

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Рибалки В. Г.,

суддів -      

при секретарі - Чуприни В.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою міського голови м. Суми ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 08 грудня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до міського голови м.Суми ОСОБА_1, комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 08 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді директора комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради з 01 липня 2010 року.

Рішення суду в частині поновлення на роботі звернуто до негайного виконання.

Стягнуто з комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради на користь ОСОБА_2 33484 грн. 38 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з послідуючим утриманням при виплаті необхідних обов’язкових відрахувань та на користь держави – судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

Відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення місцевого суду в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на безпідставність поновлення позивачу строку для звернення до суду за вирішенням даного трудового спору та відсутність поважних причин на боці позивача для його поновлення. Також зазначає, що суд не надав належної оцінки доказам по справі, виклавши в мотивувальній частині рішення суперечливі обставини щодо періоду його дійсної роботи, а також не надав оцінки тим фактам, що позивач відмовлявся отримувати трудову книжку про його звільнення, що стверджується відповідними актами від 02 липня та 05 липня 2010 року.

Заслухавши представника відповідачів, позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, розпорядженням міського голови м. Суми від 16 жовтня 2009 року № 213-к призначено ОСОБА_2 на посаду директора комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради з 19 жовтня 2008 року з укладанням контракту.

Розпорядженням міського голови м. Суми від 16 червня 2010 року № 116-к «Про дострокове розірвання контракту ОСОБА_2» ОСОБА_2 звільнений з займаної посади з 01 липня 2010 року (п.8 ст.36 КЗпП України, пункт 5.2,5.3 Контракту).

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року, було скасовано розпорядження міського голови м. Суми ОСОБА_1 від 16 червня 2010 року № 116-к «Про дострокове розірвання контракту ОСОБА_2.».

01 липня 2010 року позивача було звільнено на підставі розпорядження міського голови м. Суми ОСОБА_1 від 16 червня 2010 року № 116-к «Про дострокове розірвання контракту ОСОБА_2.».

Проте, позивач фактично працював на посаді директора комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради з 19 жовтня 2008 року до 09 вересня 2010 року (саме ця дата розглядалась місцевим судом як дата фактичного звільнення ОСОБА_2).

Правильно встановивши вказані обставини на підставі належним чином досліджених і оцінених доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 виходячи з наступного.

Доводи апелянта про відсутність поважних причин на боці позивача для поновлення строку звернення до суду колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджується і сторонами не оспорюється те, що ОСОБА_2 фактично виконувались трудові обов’язки на КП «Сумижитлосервіс» у період з 01 липня 2010 року по 09 вересня 2010 року, трудова книжка ним не отримувалась.

Позивачем було оскаржено розпорядження міського голови м. Суми від 16 червня 2010 року № 116-к про припинення контракту з ним, тобто здійснювались заходи щодо відновлення свого порушеного права.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 липня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року, було скасовано розпорядження міського голови м. Суми ОСОБА_1 від 16 червня 2010 року № 116-к «Про дострокове розірвання контракту ОСОБА_2.», однак у резолютивній частині рішення не зазначено про поновлення позивача на посаді, внаслідок чого ОСОБА_2 був вимушений знову звернутися до суду вже з даною вимогою.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про поважність пропуску та необхідність поновлення ОСОБА_2 строку звернення до суду із вимогою про поновлення на посаді та, відповідно, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є таким, що відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства про працю.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303,  п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  міського голови м. Суми ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 08 грудня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.  

Головуючий -

Судді -