Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа №  2-а-1046/11

П О С Т А Н О В А

Іменем  України

23.03.2011 р.

Жмеринський  міськрайонний суд Вінницької області:

в складі : головуючої судді Сенько Л.Ю.,

                                                          при секретарі Колесник Г.В.,

                                                          з участю позивача ОСОБА_1,

                                                          представника відповідача Рибак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити виплату невиплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,- ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду в якому вказала,  що вона є матір’ю ОСОБА_3, 23.12.2008 року. З 6 березня 2009 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому має право на одержання допомоги  відповідно до ст..43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за витратами, зумовленими народженням та похованням»та ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», встановлену у розмірі не менше прожиткового мінімуму.

Оскільки відповідачем їй виплачується допомога по догляду за дитиною в меншому розмірі, ніж встановлено законом, просить суд визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради  щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06 березня 2009 року по 31 грудня 2010 року включно не в повному розмірі; зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради провести перерахунок та виплату недоплаченої їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06 березня 2009 року по 31 грудня 2010 року включно в розмірі 11495,92 грн.;стягнути  відповідача понесені нею витрати на сплату судового збору.

            В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнила заявлені позовні вимоги та просила суд  визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради Вінницької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»; зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради здійснити  нарахування та виплату ОСОБА_1  недоотриманої допомоги по догляду за дитиною  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трьохрічного віку за період  з 28.07.2010 року по 23.03.2011 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»( встановленого в період з 28.07.2010 року по 31.12.2010 року –статтею 1  Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»та з 01 січня 2011 року по 23.03.2011 року  - статтею 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857 –VI), з урахуванням фактично здійсненої виплати цієї допомоги за цей період.

          Представник відповідача  ОСОБА_2  позовні вимоги не визнала  в повному обсязі та пояснила, що   управлінням було призначено позивачці допомогу відповідно до діючого законодавства. ОСОБА_1 нараховується допомога по догляду за дитиною до трьох років в розмірі 130 грн. в місяць яка своєчасно виплачується. Також зазначила, що в управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради немає  законних підстав та можливостей провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною дана допомога надається та здійснюється в розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України. Просила відмовити в задоволенні позову.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

           З матеріалів справи вбачається, що позивачка є матір'ю  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Жмеринці Жмеринського міськрайонного управління юстиції вінницької області ( а.с.7).   

            Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 знаходится на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Жмеринської  міської ради.     

         Відповідно до Конституції України гарантований державою рівень грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".   

            Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.   

            Згідно статті 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.   

             Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у частині 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.   

           Як встановлено судом, позивачка звернулася до відповідача з заявою про проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в розмірі прожиткового мінімуму для дитини до 6 років. Згідно відповіді відповідача за вихідним № Ш-234/2/  від 27.12.2010  року  їй в перерахунку було відмовлено.   

               Законом України "Про державний  бюджет на 2008 рік" були внесені зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811 від 21.11.1992 року, а саме ч.1 ст.15 Закону України була викладена у новій редакції: - "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців але не менш 130,00 грн."     

             Пункт 3 розділу вказаного закону викладено в наступній редакції: "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі між: з 01.01.2008р. - 50 відсотків, з 01.01.2009р. - 75 відсотків, з 01.01.2010р. -100 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за  попередні шість місяців, але не  менш як 130,00 грн."     

              Отже, з моменту набрання чинності Закону України "Про державний  бюджет на 2008 рік" та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України, а саме з 01.01.2008р. вказані норми закону стали діяти у новій редакції.     

         Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", встановлено, що ухвалюючи   Рішення від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України,  Кабінету Міністрів  України  на  необхідність додержання положень статей 1,  3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України статей 4,27, частини другої статті 38 Кодексу ( 2542-14) при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду,  висловлених у зазначеному Рішенні,  відповідно до яких: стаття 38 Кодексу (2542-14) конкретизує  вимоги частини другої статті 95  Конституції України щодо змісту закону про  Держбюджет;  у  сукупності  вказані статті Кодексу (2542-14) і Конституції України визначають вичерпний перелік правовідносин,  які повинні регулюватися законом про  Держбюджет –встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби,  а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків,  пільг, компенсацій і гарантій, передбачених  іншими  законами  України. У зв'язку з цим Конституційний Суд України  дійшов висновку, що "зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України,  встановлення  іншого (додаткового)  правового  регулювання  відносин,  ніж  передбачено законами  України,  не  відповідає  статтям 1,  3,  частині другій статті 6,  частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям  21,  22,  пункту  1  частини  другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України" (абзац  перший пункту 5  мотивувальної  частини).   

         Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни  до  інших  законів, зупиняти  їх дію чи скасовувати їх,  оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

           Отже, управління праці і соціального захисту населення  Жмеринської міської Ради  повинно було виплачувати позивачці державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 06.03.2009 року у розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, та відповідно до розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, затвердженого ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від    20.10.2009  № 1646-VI.   

           Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

        Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними  владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.             

          Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивачки від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивачки недоплачену щомісячну грошову допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.                                         

          Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.   

           Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.   

         За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

       Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають дітей віком до трьох років, серед яких їм надано право на отримання грошової допомоги.   

            Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.   

           У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” всі види державної допомоги сім'ям з дітьми,  крім допомоги у зв'язку  з  вагітністю  та  пологами жінкам,  зазначеним у частині другій статті 4 цього  Закону, призначають  і  виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника.   

         Тому доводи відповідача про відсутність кошторисних призначень для реалізації ч.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.   

           Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов’язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності.             

        Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань  перед позивачем.     

           Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не нижче розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.         

       Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих їм Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.         

        Згідно п.1, п.2 ч. 1 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, зобов’язання відповідача вчинити певні дії.   

         Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність вимог позивачки щодо отримання допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з  з 28.07.2010 року по 23.03.2011 року, тому слід зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської Ради нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

       На підставі наведеного та керуючись ст.ст.5, 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст.22, 46, 95 Конституції України,  ст.ст. 6-40, 71, 128 ,159-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

   Позов задоволити повністю.

           Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради Вінницької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

          Зобов’язати  Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради здійснити  нарахування та виплату ОСОБА_1  недоотриманої допомоги по догляду за дитиною  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трьохрічного віку за період  з 28.07.2010 року по 23.03.2011 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»( встановленого в період з 28.07.2010 року по 31.12.2010 року – статтею 1  Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»та з 01 січня 2011 року по 23.03.2011 року  - статтею 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року № 2857 –VI), з урахуванням фактично здійсненої виплати цієї допомоги за цей період.

 Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків її оскарження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня отримання її копії до  Вінницького апеляційного адміністративного суду через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя     Л. Ю. Сенько